Аграрії тримають важливу лінію оборони – з продовольчої безпеки як в Україні, так і у всьому світі.
Виклики війни долають наші землероби. Сезон жнив в Україні уже почався і першими до роботи стали фермери південних регіонів, там збирають ранні зернові. Аграрії попереджають: рекордів урожайності – цього року чекати не варто,
Цього року через часті дощі жнива почалися пізніше, але фермери цьому неабияк раді. “Були опади, дуже гарно запустився ячмінь. І як результат, ви бачите, що колос, можна сказати, виповнений. Зерно не підсушило на останній фазі”,- кажуть вони.
За тим, що і скільки сіють українці, спостерігає весь світ. Адже Україна – один із найбільших експортерів пшениці, кукурудзи та ячменю. Але найперше ми маємо подбати про власні продуктові запаси. “Для України ніколи не буде ризику – це наративи, які час від часу лунають. Це зрозуміло, ми – країна, яка пережила три голоди. Але за останнє десятиріччя ми вирощуємо в три-чотири рази більше, ніж споживаємо”, – зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
42 мільйони тонн зернових та 19 мільйонів тонн олійних культур – такі прогнози експертів щодо родючості на поточний рік. “Цього року українські аграрії зробили ставки на олійні культури, оскільки на них вплив дорогої логістики менший. Також на культури, націлені на внутрішній ринок – гречка, овес, цукровий буряк. І на культури, які менш вибагливі з точки зору внесення добрив – як соя, яка, навпаки, є корисна для сівозміни”, – додають в міністерстві.
За останній рік вивезення збіжжя перетворилося на справжній квест. Поки морські шляхи Росія блокує, його експортують річковими портами на Дунаї, автотранспортом та залізницею. І саме логістика, кажуть експерти, «з’їдає» всі гроші хліборобів.
Щедрі намолоти, зупинка «зернового коридору» та європейське ембарго на українську агропродукцію торік призвели до спекуляції цін на зерно. Вартість збіжжя штучно впала аж на третину. “Це створювало такий дисбаланс, коли люди намагалися віддати, аби віддати, тому що вже наближався новий врожай і їм треба було звільняти склади. Хоча б попасти в мінімальний мінус, ніхто не говорив про заробіток”, – додає Денис Марчук.
Цьогоріч, кажуть у Мінагрополітики, ситуація буде ліпша. “Перехідні залишки минулих років, вони були або спожиті, або експортовані”,- твердять в Мінагро.
Менші обсяги врожаю та наявність місць для зберігання сировини дозволять виробникам дочекатися кращої ціни. “Ми скористалися продовольчою програмою ООН щодо отримання безкоштовних рукавів. Один рукав має можливість зберегти 200 тонн зерна. Якщо є можливість зберігати, то безумовно це треба робити”, – кажуть у департаменті.
Посівна-2023 стала для аграріїв ще складнішою за попередню. Здорожчали добрива та засоби захисту рослин, техніка поступово виходила з ладу, а через мобілізацію не вистачало персоналу.
Зменшилися й площі під посіви. Близько 23% української території під тимчасовою окупацією, або замінована, це майже 7 мільйонів гектарів орних земель. Розмінування забруднених російськими снарядами полів може тривати до п’яти років – певнять у профільному відомстві. Водночас, в уряді вже підраховують збитки від теракту на Каховській ГЕС. Рахунок, кажуть, іде на мільярди. “Втрата врожаю, загибель тварин. Також з Каховського водосховища бралася вода для забезпечення зрошення. Загалом ця система могла забезпечити зрошення близько півмільйона гектарів”, – зазначають в міністерстві.
Підрив Каховської дамби залишив без води 94% зрошувальних систем у Херсонській, 74% у Дніпропетровській та 30% – у Запорізькій областях. Після того, як ці землі не оброблятимуть, вони стануть непридатними для вирощування на роки. “Те, що люди починають говорити те, що ми перейдемо в якісь нові форми, це знаєте – утопія. Ми можемо там щось вирощувати, щоб себе прохарчувати, але про економіку тоді не йдеться”, – певен Денис Марчук.
Відтак, через брак води ми втратимо щонайменше 4 мільйони тонн зернових та олійних культур, які потенційно могли б експортувати. А держбюджет не дорахується двох мільярдів доларів прибутку. Також через окупантів уже другий сезон ми не побачимо херсонських кавунів.
Баштанні посадили на Одещині. Втім, чи буде їхній урожай вдалим, залежатиме від погоди.
Жнива ж набирають обертів і вже у липні розпочнуться у всіх регіонах. Аграрії тримають важливу лінію оборони – з продовольчої безпеки як в Україні, так і у всьому світі
