На 79 році перестало битися серце хорошої, щирої, доброї людини, нашого земляка Олексія Андрійовича БОНЧИКА – Почесного громадянина Запорізького району, який понад 40 років віддав праці на благо нашого регіону. Прощання і поховання О.А.Бончика відбудеться 1 березня о 12.00 на цвинтарі у смт Балабине Кушугумської громади.
Згадаймо життєвий шлях Олексія Андрійовича.
Олексій Бончик народився 27 вересня 1945 року в селі Крутий Берег Лубенського району Полтавської області. У 1963 році закінчив середню школу № 14 м.Запоріжжя.
У 1963 році одружився, мав двох доньок.
1963-1964 р.р. – працював токарем підприємства п/с 64 в м. Запоріжжя.
1964-1967 р.р. – строкова служба в армії, проходив її у м. Бендери республіки Молдова, молодшим сержантом.
Після служби був обраний і працював секретарем комсомольської організації Жовтневого радгоспу-технікуму при Запорізькій обласній дослідній станції.
З 1970-1975 р.р. – був обраний заступником голови правління, секретарем партійної організації колгоспу ім. Жданова Запорізького району.
У 1975 затверджений інструктором, згодом завідувачем організаційного відділу Запорізького райкому Компартії України.
У цьому ж році закінчив навчання в Дніпропетровському сільськогосподарському інституті, спеціальність – економіка та організація сільського господарства, кваліфікація – вчений агроном економіст.
З 1980-1990 р.р. – працював заступником голови виконавчого комітету Запорізької районної Ради народних депутатів.
З 1990-1992 р.р. – був обраний та працював заступником голови Запорізької районної Ради народних депутатів.
З травня 1992 р. по липень 1994р. – був обраний головою Запорізької районної Ради народних депутатів.
З липня 1994 року працював заступником голови Запорізької районної Ради народних депутатів з роботи виконавчих органів.
З 1995-2005 р.р. обіймав посаду першого заступника голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області.
За час своєї трудової діяльності був нагороджений: медалями «ХХ років перемоги в Великій Вітчизняній Війні» – 1965р., «За доблесну працю» – 1970р., «За трудову відзнаку» – 1977р.
Вічна і світла пам’ять!
