Наш край щедрий на чудових людей, серед них є особлива Людина з великої літери, надзвичайно працьовита, відповідальна, чуйна та добра – Володимир Чередниченко.
Третього лютого цього року Володимир Федорович святкуватиме 75-річчя з Дня народження. Він вже давно на заслуженому відпочинку, але не може жити без турбот.
Багато важливих справ за ініціативою Володимира Федоровича зроблено в селі Лукашеве. Упродовж усього трудового життя й донині він приділяє своїм односельцям велику увагу, шанує та допомагає землякам.
У селі Лукашеве промайнуло дитинство та незабутні шкільні роки Володимира Федоровича. Він дуже любив уроки трудового навчання, які викладав Кравченко Митрофан Федорович. Вчитель завжди відзначав його майстерність, чудові поробки. Після закінчення школи Володимир розпочав трудову діяльність. Працював на всіх виробничих ділянках місцевого колгоспу. Помітивши його працьовитість, керівництво колгоспу довіряло Володимиру Чередниченку найскладніші ділянки. Окрім роботи завжди встигав допомагати по господарству дідусеві Дмитру та бабусі Фені. Був активним учасником художньої самодіяльності, грав у духовому оркестрі.
Відслуживши в армії, Володимир Федорович повернувся до рідного села. В цей час збудували великий, просторий Будинок культури. За велику відповідальність, старанність та працьовитість керівництво колгоспу та сільської ради призначили Володимира Чередниченка директором закладу культури. Він проявив себе гарним господарем та організатором. Кожен день для нього проходив у пошуку, удосконаленні творчої роботи. За його ініціативою почали проводити урочисті одруження, хрестини, вітання ветеранів праці, багатодітних сімей, проводились святкові вечори на честь державних свят і знаменних подій, КВН, молодіжні заходи, дитячі ранки. Силами агітбригади готувались та проводились у польових умовах концерти для працівників сільського господарства. У той час діяли вокальний, хоровий, танцювальний гуртки, духовий оркестр, естрадний ансамбль.
Володимир Федорович ставив за мету залучити до художньої самодіяльності більше колгоспників, вчителів, молоді, учнів школи, пенсіонерів. Постійно піклувався про учасників художньої самодіяльності. За його подання їх нагороджували почесними грамотами, подяками, сувенірами.
За ініціативи директора 6 листопада 1980 року при Будинку культури розпочав свою діяльність музей бойової і трудової слави села Лукашевого. Володимир Федорович поповнив його фонд безцінними особистими речами. А ще активно сприяв відбудові Свято-Успенського храму в селі Лукашеве.
Володимир Федорович багато років співпрацює з районною газетою «Червоний промінь». У своїх чудових, цікавих розповідях висвітлює життя та творчість односельців.
За сумлінну працю, відповідальність та відданість справі його діяльність неодноразово відзначали почесними грамотами, дипломами, подяками, подарунками.
Разом з дружиною Оленою (нині покійною) виховали гарних дітей, доньку Едіту та сина Едіка, які живуть і працюють в Запоріжжі, але постійно піклуються і допомагають доброму, дбайливому батькові та дідусеві.
З нагоди Дня народження від усієї душі зичимо Вам, шановний Володимиру Федоровичу, міцного здоров’я, благополуччя, добра, достатку та здійснення всіх Ваших надій та планів.
З повагою, сім’ї
Миколи та Тетяни ЛАППИ,
Людмили КРАВЧЕНКО,
Олени БОНДАРУК,
с. Лукашеве.
