Червоний промінь

З Україною і в радощах, і в горі. Будні людей у білих халатах

Фаїна Михайлівна Вепрікова – медичний працівник зі стажем у пів століття, і вже понад 26 років працює завідуючою Бабурським фельдшерським пунктом у Долинській громаді. Спокійна, врівноважена, чуйна, її карі очі сяють добротою, а заспокійливий голос дає розуміння, що у пацієнта все буде добре.

Ми зустрілися з нею під час візиту місії «Лікарі світу» до села Бабурка. Біля фельдшерського пункту вже зібралися пацієнти, здебільшого похилого віку. Кожного з них Фаїна Михайлівна добре знає, адже допомагає їм боротися з хронічними хворобами. А восени та весною здебільшого загострюються серцево-судинні захворювання, тож і йдуть на прийом до лікарів, які упродовж року регулярно проводять консультації та надають ліки у рамках міжнародної допомоги.

 З медичною галуззю Фаїна Вепрікова знайома з дитинства, адже її мама була медиком, а також три брати, один з них – висококваліфікований хірург–травматолог. Тож коли постало питання про обрання фаху, вирішила стати медиком – освіту здобула у місцевому медучилищі.

Цікавою є її історія. 50 років тому вона приїхала в Україну з Пермського краю РФ. Каже, це – доля. І навіть дівоче гадання спрогнозувало, що поїде на Південь.

Коли була студенткою, на практику їх відправили до Херсону, де сонячно, багато овочів та фруктів, тоді вперше вдосталь наїлася смачних абрикосів, яких не було на Уралі. Відчула тепло сонця та привітних щирих людей. Це і стало вирішальним фактором у житті. А тут ще й брат, який навчався у Сімферопольському медичному інституті, запросив до себе, запевнивши, що допоможе з працевлаштуванням. Так і залишилася у нас назавжди.

Вона любить свою професію. Фельдшерський пункт у с Бабурка обслуговує близько 500 осіб, яким медик завжди готова оперативно надати первинну медичну допомогу.

У 2007 році Фаїна Вепрікова стала лауреаткою конкурсу «Господиня свого краю» у номінації Жінка –  працівник охорони здоров’я”. Біля медичного закладу, яким опікується, тоді було створено справжню красу: посаджено сад, чудові клумби, багато квітів, встановлено альтанку, басейн з рибками. Допомагав в облаштуванні чоловік-агроном. Тут і зараз гарно й затишно: ростуть фруктові дерева, виноград, квіти. Для малечі встановлений ігровий дитячий майданчик.

Донька пані Фаїни також медик, працює в обласній лікарні, друга донечка під час війни виїхала до Польщі, кличе маму до себе. Але Фаїна Михайлівна прикипіла серцем до України, у якій народилися її діти, онуки; до своїх земляків-пацієнтів золотого віку, не бажає залишити їх у цей складний воєнний період. Сьогодні кожен українець важливий на своєму місці, а особливо невтомні медичні працівники, які постійно дбають про наше здоровя та життя!

Наталія Стіна

Фото Геннадія Стіни