- Війна це стрес, війна що триває більше року — хронічний стрес.
- Там де хроніка, йде збій всіх систем організму.
- І маємо проблеми з нервами, зі сном, із харчуванням
- Як наслідок надмірна вага, ожиріння, супутні хвороби.
- Щоб цього не трапилося лікар дає нам кілька порад.
За словами лікаря гастроентеролога Анастасії Конопліцької ми і так живемо в еру ожиріння, а тут ще стрес в умовах війни. Тож можна сказати, що здорових людей серед нас прямо дуже мало.
— Ще в умовах ковіду, а це вже третій рік поспіль, ми мінімізували рухову активність, ми стали прив’язані до дому, до гаджетів, — говорить лікарка. — Змінились наші звички, наша харчова ланка, додався стрес. Все це поєдналось і…
Спочатку зростає маса тіла, потім йде розвиток різних ступенів ожиріння, як наслідок інших захворювань на тлі ожиріння. А це і серцево судинні захворювання, і ендокринологічні захворювання у вигляді: порушення толерантності до глюкози, розвитку цукрового діабету ІІ типу. І багато чого іншого.
За час ковіду люди зовні змінювались, але за час війни, це набуло ну дуже широких масштабів. Вага в деяких стрімко збільшилась на 10–20 кг. Чому так?
— Цьому теж є пояснення. До війни наше суспільство було не готове. В першу чергу психологічно, і звісно ми отримали сильний стрес. Якщо ми маємо стрес, а війна це суцільний стрес для нас всіх, як для дітей так і для дорослих, як для тих, хто поїхав, так і для тих хто залишився, для гарячих точок, і для тилових міст. Все це змінило наш фоновий психологічний стан.
Стрес — це природна реакція організму і якщо ця реакція тимчасова, ми швиденько відновлюємось. Але якщо ми живемо в постійному, хронічному стресі. А півроку війни це вже хронічний стрес — відновитись складно.
Без стресу жити неможливо, як без гормону стресу теж?
— Звісно, цей гормон ми всі маємо в достатній кількості. Коли він виділяється фоново, на якусь стресову ситуацію — це один момент. Адже в цей момент він стабілізує організм, активує мозок, впливає на травлення на імунні функції.
Пам’ятаєте, як в перші місяці війни багато людей сильно схудли? Тому що був різкий підвищений стресовий стан, який акумулював всі обмінні процеси організму. До того ж тоді багатьом їсти просто не хотілося. А потім, за наступні місяці, ці люди набрали вдвічі більше.
Чому так відбувалося?
— Тому що стрес хронізувався. На фоні стресу, наше ендокринна система викидає багато гормону стресу — кортизолу. Внаслідок постійного високого рівня кортизолу в сироватці крові, ми починаємо більше відчувати голод. Щоб справитись зі стресовим фактором ми маємо їсти. Постійні перекуси — надлишкова вага.
Чим відрізняється набір ваги в звичайному стані, і ожиріння через хронічний стрес?
— Наприклад зовнішнім виглядом. Люди, з надмірним викидом кортизолу, мають характерний, так званий абдомінальний тип ожиріння. Тобто: худенькі ручки/ніжки, а центр тіла з концентрацією жирової тканини.
Це збільшення центру тіла, відбувається не тільки за рахунок підшкірного жиру, а ще за рахунок збільшення відсотку вісцерального жиру — того, який покриває наші внутрішні органи. І саме хронічний стрес сприяє тому. І саме такий стан, з підвищеним кортизолом буде збільшувати ризики для нашого здоровья.
Як ще на нас впливає хронічний стрес?
— На фоні стресу дорослі люди починають більше палити, вживати енергетичні напої (кава, чай, енергетик) вживати алкогольні напої. А ще ми постійно відслідковуємо купу інформації про хід війни, тому що маємо рідних, близьких, знайомих на війні, чи на окупованих територіях. Надмірне отримання інформації, теж підтримує високий рівень кортизолу. А ще ми погано спимо. А погана якість сну, це теж як варіант хронічного стресу і причина для підвищення рівня кортизолу.
Коли даний гормон високий, він нас змушує постійно відчувати голод і відчувати надмірну тягу до солодкого. А вживаючи теж саме солодке, стимулюючі напої, алкоголь, цигарки ми підгодовуємо наш кортизол і відповідно стресовий стан. Тобто ми не втамовуємо «голод», а навпаки. І маємо замкнене коло.
Як розірвати це замкнене коло?
— Можливо спробувати адаптуватися до існуючої ситуації. Що ми живемо в умовах війни. А ще впорядкувати своє життя, дуже простими, але водночас дуже складними для багатьох діями:
- Фільтрувати отриману інформацію.
- Зменшити емоційну реакцію на події.
- Збалансувати режим харчування: (сніданок, обід, вечеря), забрати перекуси, але убезпечити себе від голодування, (тому що потім зїмо більше).
- Збільшити час без гаджетів, особливо перед сном.
- Збільшити фізичну активність, (хоча б за рахунок довгих прогулянок, йоги).
- Стимулюючі напої (чай, кава) вживати в першу половину дня до 16.00, (якщо полюбляєте чай перед сном, замінити це йогуртом).
Таким чином ми зможемо впливати на рівень кортизолу.
А напряму, наприклад пігулками можна впливати на рівень кортизолу?
— Це дуже тонке питання, і це мають бути специфічні рекомендації від фахівців. Тому що інколи, це дійсно потребує медикаментозної корекції. Адже через хронічний стрес, ми маємо ще купу порушень. Зокрема відбувається ендокринологічний збій. Наприклад порушення менструального циклу в жінок. В чоловіків порушення еректильної функції. І в тих, і в тих порушення лібідо.
Все це відбувається через стрес, і все це свідчить про порушення взаємозв’язку роботи гормонів. Адже в нашому організмі все пов’язане, головний мозок, щитовидка, наднирники, яєчники… — це все така велика ланка, злагоджена робота якої, залежить одне від іншого. А гормон стресу цю злагодженість порушує.
А ще на фоні стресу відбувається понаднормова робота кишково-шлункового тракту. І буває такий стан, як синдром подразненого кишківника. В однієї людини цей стан викликає діарею, в другої закреп, в третьої чергування закрепів і діареї.
Тож з порушеннями, які виникають через хронічний стрес, мають працювати кілька фахівців — психолог, ендокринолог, гінеколог, гастроентеролог. І якщо мова про вагу, то дієтолог, який допоможе виробити здорові харчові звички.
А що робити з дітьми?
— Діти це особливе питання, на прийомі я дуже часто бачу дітей, які мають родичів на війні, і ці дітки дуже хвилюються. Вони дуже переживають, часом до такого стан що не можуть ні з ким про це поговорити. А це дуже страшно, тому що дитина не знає як з цим впоратись. Тому потрібно розмовляти з дітьми, говорити з дітьми про війну, про сирени, про сховища. Тому що вони дуже важко це сприймають і хворіють.
І наостанок, хочу підсумувати: слідкуйте за своїм раціоном, будьте фізично активні, пийте достатньо води, знайдіть час на прогулянки перед сном, не забувайте дякувати нашим воїнам, які боронять нашу країну від окупантів, робіть все від вас залежне в тилу, донатьте на допомогу ЗСУ, моліться за наших захисників і захисниць! Разом до перемоги! Слава Україні!
Альона Рябоконь