Коли Валентина Іванівна згадує ті події, її очі знову наповнюються сльозами: «21 день я молилася лише про одне — щоб мій син знову розплющив очі», — тихо промовляє жінка.
Уже 15 років 48-річний Валерій жив із хронічною хворобою нирок і регулярно проходив гемодіаліз. До постійних процедур він давно звик, навчився планувати життя між ними й не дозволяв хворобі повністю підпорядкувати своє життя. Втім, того дня ні він, ні його рідні навіть не здогадувалися, що звичайна поїздка до Пенсійного фонду розділить їхнє життя на «до» і «після».
Та поїздка тривала недовго. За мить усе змінилося: просто на очах у відвідувачів Валерію раптово стало зле, і він знепритомнів. Уже за лічені хвилини чоловіка доправили до реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні, де лікарі діагностували обширний інсульт. Наслідки були тяжкими: Валерій утратив здатність самостійно рухатися, говорити та розуміти рідних.
Не менш болючим це випробування стало для його 79-річної мами Валентини Іванівни. Вона зізнається: у її віці їй вже самій потрібна допомога, але щодня знаходила сили сідати в маршрутку й їхати до сина, бо вірила, що він неодмінно знову стане на ноги.
«21 день син лежав у реанімації. Не міг навіть сісти. Потім нам призначили заняття з фізичної терапії. Більше місяця з нами займався реабілітолог Сергій Олександрович. Було дуже важко. Він же їв через зонд, не міг навіть сісти, доти як лікар не навчив його сідати, підняв на ноги. Спочатку посадив у коляску, вивозив у коридор, а потім Валєра вже потроху почав ходити вздовж поручнів — туди й назад…», — згадує пані Валентина з тремтінням у голосі.
Після стабілізації стану Валерія перевели до відділення фізичної та реабілітаційної медицини. Над його відновленням працювала мультидисциплінарна команда: фізичний терапевт, ерготерапевт, терапевт мови та мовлення та інші фахівці. Крок за кроком вони допомагали чоловікові відновити втрачені функції та повернутися до повноцінного життя.
«З пацієнтом ми познайомилися ще у відділенні нейрохірургії. Тоді він не міг поворушити ні правою рукою, ні правою ногою. Реабілітацію розпочали одразу, а після переведення до нашого відділення працювали над відновленням ходьби та рівноваги. На момент виписки Валерій уже може пройти щонайменше 50 метрів у супроводі та піднятися сходами з допомогою. Цього достатньо, щоб самостійно пересуватися квартирою, виходити на вулицю й повертатися до звичних справ», — фізичний терапевт відділення фізичної та реабілітаційної медицини Сергій Дяченко.
Попереду на Валерія чекає тривалий шлях відновлення. Та вже сьогодні лікарі підготували його до наступного етапу реабілітації — вдома. Тому на запитання, чого він хоче найбільше, чоловік без вагань відповідає: «Хочу додому!». Саме заради таких моментів щодня працює мультидисциплінарна команда Запорізької обласної клінічної лікарні, допомагаючи пацієнтам якомога швидше повернутися до звичного ритму життя.
Для запису до провідних спеціалістів області звертайтеся за телефонами:
(067) 617-15-22 | (067) 532-85-32
