Освітній центр “Саме Тут” у Запоріжжі став важливим осередком підтримки дітей, які постраждали від війни. Його роль у забезпеченні безперервної освіти для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) є особливо важливою в умовах воєнного стану, коли багато дітей зіткнулися з освітніми прогалинами через вимушену міграцію. Про перспективи розвитку
подібних ініціатив, необхідні заходи для забезпечення якісної освіти та психологічної підтримки, а також про роль співпраці між владою та освітніми установами ми поговорили із заступником голови Запорізької ОДА Михайлом Семікіним.
– Як Ви оцінюєте роль освітнього центру “Саме Тут” у подоланні освітніх прогалин, які виникли у дітей через вимушене переміщення?
– Центр “Саме Тут” відіграє ключову роль у подоланні освітніх прогалин серед дітей ВПО. Він не лише надає безкоштовні заняття з базових шкільних предметів, але й створює умови для всебічного розвитку дітей. Такий підхід допомагає зменшити вплив вимушеного переміщення на якість освіти та інтегрує дітей у нові громади.
– Які заходи Ви вважаєте необхідними для забезпечення безперервного доступу дітей з родин ВПО до якісної освіти в умовах воєнного стану?
– Для забезпечення безперервного доступу до освіти необхідно продовжувати розвивати мережу освітніх центрів, підтримувати педагогів та забезпечувати їх необхідними ресурсами. Важливим кроком також є розширення програм психологічної підтримки для дітей, які пережили стреси війни.
– Як Ви бачите розвиток співпраці між місцевими органами влади, освітніми установами та громадськими організаціями для підтримки таких проектів, як “Саме Тут”?
– Співпраця між місцевими органами влади, освітніми установами та громадськими організаціями є ключовим елементом успіху таких проектів. Ми будемо активізувати партнерські відносини, створюючи спільні програми та ініціативи, що дозволять ефективно вирішувати проблеми дітей ВПО та забезпечувати їм якісну освіту.
– Як область планує реагувати на потенційні виклики у сфері освіти для дітей ВПО, якщо війна затягнеться на тривалий час?
– Відповідь – довгострокові стратегії для реагування на такі виклики. Це включає подальше розширення освітніх центрів, впровадження інноваційних навчальних програм та створення нових форм підтримки для дітей та їх сімей. Наша мета – забезпечити, щоб навіть у найскладніших умовах діти продовжували отримувати якісну освіту.
– Які кроки ви вживаєте для залучення додаткових ресурсів, зокрема міжнародної допомоги, для підтримки освітніх ініціатив для дітей з родин ВПО?
– Ми активно співпрацюємо з міжнародними організаціями, такими як USAID, для залучення додаткових ресурсів. Наші зусилля спрямовані на розширення співпраці з міжнародними донорами та фондами, щоб забезпечити фінансову стабільність освітніх ініціатив для дітей ВПО.
-Як Ви оцінюєте важливість інтеграції психологічної підтримки для дітей ВПО в рамках освітніх програм, таких як у центрі “Саме Тут”?
– Інтеграція психологічної підтримки є вкрай важливою, особливо для дітей, які зазнали травматичного досвіду через війну. Освітні програми, що включають психологічну підтримку, допомагають дітям справлятися зі стресом, адаптуватися до нових умов та відновлювати емоційну рівновагу, що є необхідним для їхнього подальшого розвитку.
– Чи планує область впроваджувати додаткові програми професійного розвитку
для педагогів, які працюють з дітьми з родин ВПО?
– Так, ми розуміємо важливість професійного розвитку педагогів, які працюють з дітьми ВПО, тому плануємо впроваджувати додаткові програми підвищення кваліфікації. Це дозволить педагогам краще розуміти потреби таких дітей та надавати їм необхідну підтримку.
– Як Ви бачите роль таких освітніх центрів у формуванні стійкого та освіченого покоління, яке зможе відновлювати країну після закінчення війни?
– Освітні центри, такі як “Саме Тут”, відіграють ключову роль у формуванні нового покоління українців. Вони допомагають дітям не лише здобути знання, але й розвивати навички критичного мислення, творчості та соціальної відповідальності. Це покоління матиме необхідні інструменти для відновлення та розвитку нашої країни після закінчення війни.
Наталія СТІНА.