Війна, що точилася в Україні з 2014 року, 24 лютого 2022-го набула найжорстокішого продовження. І стала найбільшим викликом для нашої країни в її сучасній історії. Ми вистояли, завдяки справжнім Героям, які не злякалися грізної навали росіян, а пішли у саме пекло війни, щоб боронити свій дім, рідних, українську землю від ворога. Я пишаюся тим, що у числі сміливців, які зі зброєю в руках стали на захист Вітчизни, є наш добрий знайомий Ярослав Іовов із Запоріжжя. Знаю його як чуйну, товариську людину, доброго батька, патріота своєї країни.
Він отримав вищу освіту в ЗНУ за напрямком «Політологія», а згодом другий фах – «Цивільне управління та адміністрування». Працював головним інспектором Запорізької міської ради. У найскладніший для держави час Ярослав не залишився вдома, а добровільно пішов воювати за Україну. Його шлях до війська був непростим, юнак пройшов жорсткий відбір і потрапив до підрозділу Сил спеціальних операцій. За мужність та героїзм, проявлений на фронті, військовослужбовець нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
Під час короткої відпустки вдалося трохи поспілкуватися з воїном про його мотивацію, настрій побратимів, бойові будні. Ось що він розповів:
-Воювати йшов свідомо. Ми захищаємо свою рідну землю, на яку прийшов ворог і нищить все на своєму шляху. Боремося за нашу незалежність. І ми це робимо ми це заради наших дітей. Хочу, щоб моя донька жила у вільній Україні, а не була біженкою у Польші чи іншій країні. А коли підросте, то сама обирала своє майбутнє, – наголосив доброволець.
Ярослав прагнув піти туди, де справжні чоловіки отримують суворий військовий вишкіл і ризикують найбільше – до Сил спеціальних операцій.
За словами військового, на першому етапі після військкомату пройшов жорсткий відбір: з 800 осіб відібрали приблизно 80. Потім було навчання, після якого з 80 до ССО потрапили десь 30. Далі – курси вже у запасній роті, з якої відбирали до різних підрозділів. Все зайняло приблизно 2 місяці, програми дуже скорочені, втім надто інтенсивні та ефективні. Адже основне завдання ССО – це завжди бути першими, діяти на лезі ножа.
– Важливо бути уважним до всього, у нашій роботі немає дрібниць, будь-яка помилка чи випадковість може дорого коштувати. Щоб зменшити ризик, треба все ретельно продумувати, бути готовим виконувати задачі великої складності, тут не має поблажок, – пояснює Ярослав.
Зрозуміло, що на передовій небезпека не просто поруч, а ти варишся і кипиш у ній. І невідомо, що тебе виручає -«фартовість» чи Божий захист – коли в 10-15 метрах від тебе йдуть «приходи» арти, а рятує лише те, що снаряди стоять на затримці, щоб бункер бити, і вибухають глибоко під землею.
Траплялися і курйозні випадки. Якось нас зупинили поліцейські на блок-посту недалеко від нуля. Ми туди їхали у повному спорядженні, зі зброєю, на автівках зі слідами влучань.
Дивно було чути запитання: «Хлопці, а ви військові?…Зброя є?»
– Який зараз настрій у хлопців? Що ти думаєш про русню і чи віриш у нашу Перемогу? – запитала наостанок.
– Ще досі дивуюся, які ми різні: вони неосвідчені та недалекі. Всі ненавидять рашистів, хочуть перемогти і повернутися додому. Якщо чуємо в новинах від «експертів», що ще трішки, ось там натиснемо, або тут зараз навалимося, то це відверто дратує. Поспіх коштує життів людей, і всі, хто хоче швидше закінчити війну йде у ЗСУ, а не сидить у ютубі…
Ярослав Іовов, як і його побратими, міцно тримає бойовий дух, щиро вірить у перемогу ЗСУ над ворогом, бо за Україну стоять справжні титани!
Наталія СТІНА.
Фото з архіву Я.Іовова.
