Червоний промінь

Володимир Сосуновський: «Спочатку мир та спокій, а потім ремонт доріг та благоустрій»

Кушугумська громада Запорізького району першою у Запорізькій області віддала увесь свій бюджет на потреби ЗСУ. Голова громади Володимир Сосуновський розповів нам про реалії життя людей неподалік лінії фронту та особливості роботи під час війни.

  • Володимире Сергійовичу, як війна вплинула на життя людей, зважаючи на територіальну близькість до фронту та обстріли.
  • У нашу громаду входять три селища : Балабине, Кушугум та Малокатеринівка. До початку повномасштабного вторгнення тут проживало 18 200 жителів. У березні 2022 року ми почали приймати перших переселенців. Тоді люди тікали з Маріуполя на обстріляних автомобілях та зупинялися у нас, розповідали жахіття війни, які бачили на власні очі.

На День Конституції України вперше з «Ураганів» обстріляли Балабине. 17 ворожих «прильотів» пошкодили близько 70 будинків, порозбивало вікна та дахи. У Малокатеринівці від атаки постраждало 175 будинків. З з яких вигоріло вщент. За межами населених пунктів розбиті майже всі підприємства, де працювали наші люди та сплачували податки. Загальна кількість постраждалих домогосподарств внаслідок дій ворожої армії – 375.

Звичайно, все це вплинуло на місцевих жителів- приблизно 30% з них виїхали у більш безпечні місця. Натомість нині на території нашої громади проживають близько 3 тисяч ВПО.

  • Як змінилася Ваша діяльність після повномасштабного вторгнення?
  • Моя дружина та двоє дітей також виїхали у більш безпечне місце у березні 2022 року. З того часу я фактично живу на роботі. Ми одразу створили потужну територіальну оборону, до якої увійшло майже 700 людей: патрулювали вулиці, разом з поліцейськими слідкували за дотриманням «сухого закону». Окрім безпосереднього управління громадою, я почав активно шукати підтримки серед українських колег та міжнародних організацій, залучати інвестиції. Пам’ятаю, як приїхала перша машина з гуманітарною допомогою із Закарпаття. Розвантажували й видавали людям продукти, бо магазини тоді не працювали. Тільки за 2022 рік ми роздали майже 155 тисяч булок хліба по громаді. Розвозили трьома машинами: я на своєму автомобілі, «швидкою» та стареньким «УАЗ». Були великі черги. Потім їздив у Чехію за співпрацею з міжнародними організаціями. Звідти ми також отримали величезну допомогу у вигляді харчових продуктів. За 2022-2023 роки переселенці та соціально незахищені громадяни отримали 250 тисяч харчових наборів.
  • Допомагаємо і військовим. На початку повномасштабної війни я відав свій робочий автомобіль ТЦК, згодом його передали хлопцям з 55-ї бригади. У нас дуже активні волонтери, разом ми регулярно передаємо продукти на «нуль». Забезпечуємо бійців на передовій інверторами, нагрівачами, помпами.
  • Відомо, що увесь дохід громади на 2024 рік спрямовано на ЗСУ. Про яку суму йдеться?
  • – Так, це була моя пропозиція. Дуже вдячний депутатам, що її підтримали. Ми віддаємо 40 млн.грн. на потреби наших бригад. Це ті податки, які йдуть у місцевий бюджет (оренда землі, єдиний податок, ЄСВ, акцизний збір), а також зекономлені кошти. Наприклад, попри складну ситуацію, ми досі користуємося світло маскуванням.
  • Які пріоритетні напрямки розвитку Вашої громади? Над чим працюєте?
  • – Головна увага – шкільним та дошкільним закладам освіти. Ми їх розвивали, оснащували сучасним обладнанням, і вони у нас найкращі. Пишаюся, що останні два роки ми змогли повністю, а не частково, виплачувати зарплату нашим вихователям, вчителям, попри те, що вони не виходили на роботу офлайн.

Торік ми зробили укриття у Кушугумській гімназії «Інтелект» – перше у Запорізькому районі. Тепер там проводять навчання за змішаною формою. Зараз у гімназії – 670 учнів (із 850 раніше). Змішана форма дає наснагу та бажання до освіти, адже наші діти багато втратили через коронавірус та війну. Наразі вже готовий проєкт безпечного простору у Балабинській гімназії «Престиж», чекаємо на співфінансування з державного бюджету. Там має бути ще більше укриття – на 250 людей.

Активно працюємо для залучення інвесторів, отримання донорства, грантів. Так, іноземні партнери передали нам важливу техніку для усунення наслідків ворожих «прильотів» – спеціалізований трактор, бобкат (за 45 тис євро), екскаватор ( 120 тис.євро).

Завдяки Норвежській раді у справах біженців, наші родини отримали по 10 800 грн матеріальної допомоги. 5 млн.грн для відновлення пошкодженого житла вилілила організація FAO. Це були сертифікати по 12 тимсяч гривень у будівельному магазині на сімю. Взимку підтримували людей дровами, брикетами, пелетами. Продовжуємо щотижня видавати по 5 тисяч продуктових наборів для ВПО та малозабезпечених.

Також турбуємося про безпеку та здоровя жителів громади. Разом з ДСНС у Запорізькій області організовуємо зустрічі з дітьми, де розповідаємо про загрозу боєприпасів та поведінку під час обстрілів. Також за участі міжнародних організацій проводимо навчання з курсу «Парамедик».

  • Чи є болючі питання стосовно життя та розвитку громади, про які варто говорити?
  • Одне з найболючіших питань зараз – втрата поливної води. Після того, як рф зруйнувала Каховську ГЕС, громада залишилася без водосховища. Річка Конка майже висохла. Кушугумські затоки відійшли й залишилася тільки річка Кушугум, але до неї далеко. Усі помпові станції, що побудовані на березі, на сьогодні не можуть закачувати воду для поливу. Наразі у нас є тільки питна вода із Запоріжжя – мережі протяжністю 130 км, але цього не вистачить на усі потреби. Овочівництво під великою загрозою.

І звичайно, ми втратили привабливість нашої громади – це відпочинок, рекреацію, рибальство.

  • Ви активно популяризуєте спорт та підтримуєте молодь, чи не так?
  • Все моє дитинство і юність пройшли у тренуваннях. З рідного селища я їздив до Запоріжжя в ДЮСШ. Після закінчення школи здобув освіту соціального педагога, але паралельно тренува боксерів у СК «Локомотив». Згодом відкрив секцію боксу у Балабинській школі. Пізніше ми перейшли в БК. У мирний час там регулярно проводили турніри. На змагання приїжджали до 300 учасників з усіх областей. У 2016 році я очолив Запорізьку федерацію боксу. Сьогодні на 80% зменшилася кількість змагань, але всеодно тренування проходять у БК та спорту . По 250 дітей щодня займаються боксом, тхеквандо, греко-римською боротьбою, національними, бальними і сучасними танцями. Діти наших полеглих воїнів навчаються там безкоштовно. Їм приділяється велика увага. Також нещодавно я зустрівся з дітками загиблих героїв та вручив їм сертифікати на суму 5 тис.грн. На ці кошти вони разом із сімями відвідали фірмовий магазин і придбали собі фірмовий спортивний одяг, взуття чи інвентар.
  • – Яким бачите майбутнє?
  • Ми працюємо на Перемогу – це головне, щоб нормально розвивалася держава та наша громада. Спочатку мир та спокій, а потім ремонт доріг та благоустрій.

Надіємося на наших хлопців, на ЗСУ. Все 100% буде добре!