Олена Сопіна – відома у Запоріжжі журналістка, колишня головна редакторка газети «Улица Заречная». Вона очолювала доволі популярне видання у 90-х – 2000-х роках. Та ми всі добре знаємо, яка доля спіткала більшість друкованих ЗМІ з розвитком електронних засобів масової інформації… Але Олена, як спражній боєць, людина цілеспрямована і зосереджена на позитивному результаті своїх дій, – не загубилася у цьому світі. Ще кілька років тому знайшла для себе нову, не менш захоплюючу справу. Вона фактично створила у рідному місті осередок всесвітньо відомої громадскьої організації «Ротарі Клуб». Були важкі два роки, майже перекреслені в нашому житті всесвітньою епідемією КОВІДу (чи що то було?). А коли 24 лютого 2022 року історія віроломного, зрадницького нападу однієї держави на іншу повторилася у найгіршому її ремейку, керівниця «Ротарі Клубу «Запоріжжя-Хортиця» з перших хвилин кривавого ранку вже знала, що вона і ії друзі будуть робить.
Про це Олена разом з Олегом Косьміною розповідали на зустрічі з колегами-журналістами у Запорізькому центрі журналістської солідарності, який створений на базі прес-центру НСЖУ у Запорізькій області, у колишньому Будинку Преси. Зараз вона активно волонтерить, тісно співпрацює з обласною організацією НСЖУ. А очолюваний нею Ротарі Клуб “Запоріжжя-Хортиця” надає гуманітарну допомогу журналістам-переселенцям.
НЕЛІРИЧИЙ ВІДСТУП
Можливо, не випадково ця зустріч сталася саме у цей день. 22 червня 2023 року, 484-й день війни. День пам’яті і скорботи. Пам‘ять при нас. І скорбота нікуди не поділася, вона тільки помножилася багаторазово. І добре, що мої рідні – учасники та інваліди тієї війни – не поділяють з нами нові скорботи… Згадаймо ж їх, чиєї вини немає у нових скорботах. Вони боролися з агресією та перемогли.
У далекому 2001 році під час подорожі до США у групі десяти запорізьких журналістів по програмі Проекту «Гармонія». Саме у Чикаго-Мілуокі ми дізналися, що Ротарі Інтернешнл – міжнародна неурядова асоціація, що об’єднує Ротарі-клуби по всьому світу. Засновником 23 лютого 1905 р., Unity Building, Чикаго, Іллінойс, США був Пол Персі Харріс. Ось чому Штаб-квартира цього руху розташована у місті Еванстон, Іллінойс, США.
Отже Ротарі – це міжнародна добровільна клубна організація, що об’єднує 1,2 мільйони членів – лідерів, що вирішують різноманітні проблеми і називаються ротарійцями. Ротарі-клуби позиціонують себе як нерелігійні та неполітичні гуманітарно-благодійні організації, відкриті для всіх країн, незалежно від національної та расової приналежності, віросповідання та політичних поглядів. За даними самої Ротарі Інтернешнл, у всьому світі існують понад 46 000 клубів з більш ніж 1,4 мільйона членів.
Олена Сопіна разом із друзями розгорнула з перших дній війни неабияку волонтерську діяльність. Особлива увага – військовим, ЗСУ. Завдяки особистим зв’язкам запорізькі ротарійці забезпечили постачання різноманітне для ЗСУ – від турнікетів до польових кухонь, ДСНС отримали пожежну автіку, для медичні установи – медикаменти, швидкі, обладнання. Забезпечували генераторами, дровами , термобілизною і теплими ковдрами всіх, кому це було необхідно… У полі зору допомога – переселенцям і інвалідам. Починаючи від простих гуманітарних продуктових наборів до усіляких предметів і речей, необхідних у повсякденному житті. Запорізькі волонтери переобладнують колишні офіси на шелтери — житло для переселенців. Ці приміщення надала міська рада, після ремонту в них зможуть оселитися мешканці області, які виїхали з тимчасово окупованих та прифронтових районів. Через особисті зв’язки з ротарійцями у Прибалтиці, і особливо у Литві, взимку поточного року були отримані джипи, пожежна автівка і мікроавтобус… Техніку передали на потребу ЗСУ, МСНС.
А нещодавно Олена Сопіна повернулася з далекої Австралії, де була учасницею щорічної конвенції представників Ротарі-клубів з усього світу. У Мельбурні і Сіднеї їй довелося бути свідком незабутніх подій, коли у величезній залі, у присутності понад 16 000 однодумців лунав Гімн України і під шалені бурхливі оплески, скандування «Слава Україні» виносили на сцену прапор нашої непереможної, багатостраждальної країни!
Не випадково, що цього року, на День журналістики мою колегу нагородили Почесною грамотою секретаріату НСЖУ (за підписом керівника Спілки Сергія Томіленка) – за активну волонтерську діяльність на прифронтових територіях і відданість професії. Саме цю нагороду Олена отримала сьогодні з рук очільниці обласної організації НСЖУ Наталі Кузьменко. Втомлена, але з притаманою їй блискавкою в очах, Олена наприкінці зустрічі з колегами зізналася, що вже другий рік, скільки йде ця клята війна, їй доводиться жити і працювати у режимі 24 години на 7 днів тижня…
Едуард Бобровицький,
почесний член НСЖУ.
