Червоний промінь

Джерела інформації під час війни: яким довіряти?

У складних ситуаціях воєнного стану слід ставитися до джерел інформації обережно як ніколи. І справа не лише в тому, що частина з них може свідомо розповсюджувати дезінформацію. Велика частина джерел може транслювати повідомлення, що ґрунтуються лише на чутках і здогадах.

У Центрі журналістської солідарності м.Запоріжжя тренінг для медіа “Джерела інформації під час війни” провела кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики ЗНУ Олена Усманова. Вона наголосила, що нині ЗМІ та соціальні мережі перенасичені різноманітною інформацією. На жаль, не вся вона відповідає дійсності. Під час війни повністю довіряти можна лише офіційним каналам. Надійними джерелами інформації  є Генеральний штаб ЗСУ, Міністерство оборони України, Офіс Президента, Кабмін та ін.

– Перш ніж скористатися чи поділитися інформацією, потрібно ретельно її перевірити. В інформаційному матеріалі повинне бути посилання на першоджерело. Наявність фото з місця події може гарантувати правдивість інформації. Критеріями новин, що викликають довіру, є також максимальна неупередженість і відсутність підвищеної емоційності.

Приміром, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони України О.Данілов наводив приклад, що лише за тиждень рф створила і розповсюдила 168 млн. дезінформаційних повідомлень з метою посіяти паніку, зневіру в українському середовищі та скомпрометувати Україну в очах світової спільноти….

Тож слід довіряти каналам державної комунікації. Якщо щось пише Буданов чи Сирський, то я довіряю їм, тому що люди несуть за це відповідальність як державні посадовці. Також я можу радити людям читати Центр протидії дезінформації (ЦПД), тому що він несе відповідальність як представник державного органу», – наголосила спікер.

Що стосується окремих медійних публічних осіб, анонімних телеграм каналів, блогерів, то це досить розмита відповідальність. Ми живемо в епоху, коли транслятором і творцем будь-якого контенту й інформації може стати кожен охочий. Відповідно, достовірність такої інформації, а найгірше – прогнози і впливи на функціональність суспільства під час війни є дуже ризикованими», – вважає Олена Усманова.