У жовтні свій 50-річний ювілей відзначає народний художній колектив «Дитячо-юнацька телестудія «Грані» — один із найвідоміших творчих осередків Запоріжжя, який уже пів століття відкриває дітям світ медіа, кіно, телебачення та журналістики.
Чи можна за годину зустрічі з журналістами у Центрі журналістської солідарності Запоріжжя розповісти про пів століття творчої діяльності? Запевняю, розмова з керівником студії, легендарним Михайлом Еделем, вийшла дуже цікавою і насиченою. Трохи подробиць.
Ми говорили про перші кроки телестудії, зняті на плівку сюжети, які й досі зберігають атмосферу 80-х, про зміни техніки, епох і поколінь. Але головне — про людей, які пройшли через «Грані». Про тих, хто вчився бачити світ крізь об’єктив, мислити кадром, шукати правду і не боятися висловлювати свою позицію.
Створена в далекому 1974 році, студія стала школою життя для сотень юних запоріжців, які зробили перші кроки у творчості під керівництвом Михайла Григоровича Еделя — керівника студії, заслуженого діяча культури, наставника не одного покоління журналістів, операторів, режисерів та телевізійників.
Головна мета студії — профорієнтація та допрофесійна підготовка старшокласників у сфері медіа. Тут діти знайомляться з усіма етапами створення телевізійного чи кінопроєкту: від написання сценарію до монтажу готового фільму. У «Гранях» виховують не лише технічні навички, а й почуття кадру, відповідальність перед глядачем і повагу до професії журналіста.
«Ми не просто навчаємо користуватись камерою — ми допомагаємо бачити світ і розповідати про нього чесно», — говорить керівник студії Михайло Едель.
Перемоги, визнання, традиції
За 50 років «Грані» здобули десятки нагород на Всеукраїнських і Міжнародних конкурсах та фестивалях дитячої творчості. Вихованці студії є лауреатами конкурсів “ПресВесна на Дніпрових схилах”, фестивалів молодіжного кіно та телебачення, володарями спеціальних премій у номінаціях «Відео», «Тележурналістика», «Документальний фільм».
Один із таких прикладів — робота “Обирай майбутнє”, автор якої Тимур Семенюк отримав спеціальну відзнаку журі.
Студія неодноразово презентувала свої роботи на творчих форумах, виставках, методичних семінарах, а її досвід дистанційного навчання під час пандемії став прикладом для інших освітніх закладів України — про це писали на платформі «Всеосвіта».
Багато випускників студії продовжили навчання у провідних творчих вишах України — на факультетах журналістики, кіно, телебачення, режисури.
Сьогодні серед колишніх «гранців» — журналісти українських телеканалів, режисери, оператори, фотографи, а дехто працює в медіа навіть за кордоном.
Сьогодні студія продовжує активно працювати. Щороку відкриває двері для нових вихованців, проводить безкоштовні навчальні курси, запрошує старшокласників спробувати себе у ролі журналістів, операторів, ведучих, монтажерів.
Детальніше про роботу студії – у матеріалі Михайла Еделя.
ТЕЛЕСТУДІЯ «Грані»: 50 РОКІВ ПОШУКУ, УСПІХІВ, ПОМИЛОК та ТРІУМФІВ
(10 кроків з досвіду роботи керівника дитячої кіно-телестудії)
1. Кіно – це диво!
Уявіть собі хлопчину 12-років, який у провінційному кінотеатрі після років перегляду всіляких радянських кіно агіток (на кшталт «Чапаєва» та «Червоних дияволят») побачив справжнє, оскароносне американське кіно – «Це шалений, шалений, шалений, шалений світ» (It’s a Mad, Mad, Mad, Mad World) Стенлі Крамера, а незабаром шедевр поетичного кіно Андрія Тарковського «Іванове дитинство» з його яблуками, кіньми та струменями води! Бідний батько хлопчини (а він був майстровитою людиною), з цієї пори тільки та чув «Зробімо саморобний кіноапарат!» І ось сталося – через рік хлопчина отримав на день народження промисловий аматорський комплект: 8-мм кінокамеру, кінопроєктор, бачок для проявлення плівки, набір хімікатів та саму кіноплівку. Звісно, з першого разу шедевра не вийшло, але диво таки відбулося – з тієї пори усі шкільні (а потім і студентські) події фіксувались на кіноплівці та демонструвались на публіці. Особливо, кіно творчість розвинулася під час навчання у виші – фільми, які створювались студентською студією отримали визнання вже й на Всеукраїнських аматорських кіноконкурсах.
Рік роботи «за розподілом» у науково-дослідницькому інституті показав, що наукова діяльність це не зовсім те, що бажалося, і от, наперекір порадам батьків та друзів, «престижна» робота покинута і попереду випадкова (чи ні?) педагогічна посада керівника кіногуртка у приміщенні обласної станції юних техніків, яка щойно переїхала у нове приміщення.
2. Роби як я!
Рік 1975. З чого почати, коли нічого нема – ні техніки, ні педагогічного досвіду? Аматорську кінокамеру та магнітофон спочатку вдалось придбати у магазині шкільного приладдя, а досвід все ж таки був – кілька студентських сезонів роботи у дитячому оздоровчому таборі. І перші педагогічні гасла з’явились: «Роби як я!» та «Ми це зможемо!». І ми змогли – вже через рік фільми дитячої кіностудії «Промінь» (так ми її тоді назвали) вже отримали перші Дипломи на Всеукраїнських дитячих кіноконкурсах. А в Запорізькій області було організовано 17 дитячих кіностудій та кіногуртків при школах та позашкільних закладах, серед яких ми почали проводити щорічні обласні, а потім і Всеукраїнські кіноконкурси.
Досягнення студії були помічені, і нам почали допомагати технікою – обласний кіноклуб подарував напівпрофесійну кінокамеру, з центрального телебачення вдалося випросити стареньке, але професійне обладнання для озвучування фільмів.
На обласне телебачення студія вийшла з ініціативою взяти на себе творчу (та й деяку технічну, а саме фільмування супроводжувальних кінофрагментів) сторону створення циклової передачі «Юний технік», яка б пропагувала дитячу технічну творчість в Запорізькій області. І ось в Запорізькому телеетері протягом понад 5-ти років (1980 – 1986) регулярно стала з’являтись ця передача, автором сценаріїв якої та постійним ведучим став керівник кіностудії «Промінь». А учні студії постійно брали участь у її підготовці. За цей період створено та вийшло в ефірі обласного ТБ кілька десятків передач означеного циклу.
3. Мультиплікація – це теж диво!
На початку 80-х в студії організувалась група талановитої молоді, яка мала хист до малювання, і ми вирішили почати створювати мультиплікаційні фільми та фільмувати їх на кіноплівку. Вже один з перших мультиків за мотивами вірша англійського письменника Алана Мілна
«Королівський сніданок» отримав низку Дипломів на конкурсах різного рівня. Потім було ще багато мультиків різноманітних жанрів і стилів, один з яких – «Мрія», навіть репрезентував дитячу кінотворчість на виставці «Людина. Сім’я. Дозвілля» у Сполучених Штатах Америки у 1985 році.
А на обласному телебаченні була створена дитяча навчально-популярна програма «Срібний дзвіночок», яка демонструвала малечі як в нашій студії створюють ці мультфільми.
4. Кіно вмерло?.. Хай живе радіо та телебачення!
Початок 90-х років відзначився руйнацією виробництва, зокрема виробництва фото- та кіноплівки. Знімати стало ні на що, відеотехніка була недоступна за своєю вартістю.
Що ж, все з початку? Вихід знайшли – на студії вже існувала технологічна лінійка якісного, практично професійного запису звуку. А серед учнів набирало популярності FM-радіомовлення. Оголосили набір школярів різного віку, створили в студії радіоредакцію, а при школах мережу шкільних кореспондентів, які збирали та приносили до студії шкільні новини, а тут вчились монтували радіопередачі. Так народився «Школяр» – повністю самостійна пізнавально- розважальна радіопрограма, яка створювалась для дітей самими дітьми. І чергове гасло з’явилось – «Не буває неталановитих дітей!»
От лише доступу до етеру не було. То ж, не гаючи часу, подали заявки на ліцензування до Нацради з телебачення та радіомовлення та на грант для будівництва передавальної радіостанції. А як проміжний варіант, домовились з обласним Телерадіокомітетом про трансляцію «Школяра» на обласному каналі FM-103,7 «Радіо Запоріжжя» і почали щотижня возити туди запис створеної «під ключ» програми, звідки вона вже й виходила в етер.
А як же телебачення? До 3-ї річниці радіо «Школяра» придбали професійну S-VHS відеокамеру і відзняли його телевізійну версію «Школяр – TV». Фільмування робили самостійно в студії, а от монтаж (через відсутність «важкої» монтажної аналогової телевізійної «лінійки») були змушені за домовленістю робити на обласному телебаченні.
5. Проєкти «Перекиди» та «Грані.NET»
Радіо – це цікаво, але…Було зрозуміло, що робити кіно в тих умовах, що склалися, без наявності комп’ютерної техніки та допоміжного обладнання самостійно в студії буде неможливо. Тому всі зусилля направили на придбання такої техніки, і у 2000 році в студії з’явився доволі потужний на той час комп’ютер та спеціальна плата для оцифрування відео. Довго мізкували з учнями – з чого почати? Придумали дитячу, пізнавальну, ігрову, призову та ще й інтерактивну телепередачу «Перекиди», в якій глядачам треба було вгадати слово, подзвонити нам на студію, дочекатись наступної передачі, де ведучі за допомогою кубиків рандомно оберуть фіналіста, і тоді вже отримати запрошення на фінал і мати можливість виграти приз. Відзняли «пілот» – це, як мінімум, 4 передачі, і понесли на обласне телебачення. Але там вже була цілковита «комерція»! Тобто, щоб нам надали час в етері, треба було мати спонсора, який оплатить телебаченню етерний час. Світ не без добрих людей – знайшли спонсора, який не лише оплачував етер, але й надавав призи для нашої передачі (правда, за це ми йому робили безкоштовно рекламу в наших передачах).
І от з 2001 року кинулися з вихованцями «у вир» – робити щотижня, хай і невеличку – до 10 хвилин, телепередачу: писати та вчити тексти, підбирати ілюстративний матеріал, розігрувати, знімати та монтувати – це той ще клопіт! До того ж паралельно продовжувались етери радіо «Школяра» (правда, на той час процес його створення пришвидшився – запис звуку, дизайн та монтаж радіопередачі учні самостійно вже теж робили на комп’ютері).
За три роки етерів було виготовлено біля сотні програм «Перекиди» та з часом все зживає себе – частина дітей закінчила школу та вступила до творчих вишів, частина підросла та вже не бажала робити «дитячу» передачу. Придумали «молодіжну» – на найпопулярнішу на той час тему – Інтернет. Та й назву вигадали відповідну – «Грані.NET» (на той час, нашу студію ми вже перейменували в «ТРС «Грані»). Зробили «пілот» та віднесли вже на більш «круте» телебачення – незалежну телерадіокомпанію «ТВ-5», де нас «прийняли з обіймами», оскільки технічний рівень телепередач та професіоналізм ведучих, які значно виросли, відповідав їхнім вимогам. І гроші з нас не брали (правда, і дітям нічого не платили). До речі, в цивілізованих відносинах студія «Грані» вже мала б статус «студія-продакшн» і отримувала б від телекомпаній великі гроші за свій телевізійний продукт.
Так ми відпрацювали сезон 2005 року, зробивши понад 20 щотижневих ефірних випусків «Грані.NET».
Студії виповнилось 30 років, і я, як її керівник, відчув, що настав час «зупинитися – озирнутися», зробити якісь проміжні висновки та переосмислення діяльності.
Бонус: погляд на студію «Грані» професійних телевізійників – фрагмент телепередачі «Озон» незалежної телерадіокомпанії «Алекс».
6. Робота над помилками
Майже за 10 років виробництва етерних програм «Школяр», «Перекиди», «Грані.NET» студія відкрила, навчила та дала «посвідку у життя» десяткам талановитих радіо та телевізійних журналістів, акторів, операторів, режисерів, монтажерів: Сашко Димов, Єва Миронова, Анатолій Мережко, Григорій Ушаков, Олена Назарова, Катерина Яковлева, Іра Янушевська, Настя Савіна, Марія Скакунова, Олена та Аня Безручко, Даша Шпак, Олександр Хропаль – ось їхній, далеко не повний, перелік прізвищ. Деяких з них, враховуючи широкі багаторічні зв’язки у сфері медіа керівника студії та довіру до самої студії, вдалося влаштувати на відповідні творчі посади до Запорізьких телерадіокомпаній безпосередньо одразу після закінчення ними середньої школи, деякі поступили до творчих вишів і продовжили свою кар’єру самостійно. Багато з них у подальшому стали відомими особистостями у сфері нових медіа України. Та головне, всі вони стали достойними людьми – синами та доньками своєї Держави!
Але… Завжди є це «але».
По-перше, виснажливий графік виробництва програм призводив до фізичного та морального вигоряння педагогів студії.
По-друге, через цей графік у педагогів не вистачало часу на безпосередньо навчально-виховну роботу і підготовку «новачків».
По-третє, інтенсивну роботу «на результат» витримували далеко не всі вихованці студії, що призводило до перекосу між «супер-талановитими», витривалими та цілеспрямованими вихованцями і «не дуже талановитими» – не на користь останніх.
Все це, кінець-кінцем, призвело до різкого зменшення кількості вихованців у студії, і само по собі, суперечило концепції позашкільного навчання та виховання.
Враховуючи ці обставини, після закінчення 2004/2005 навчального року керівником студії, не зважаючи на «протести» деяких вихованців, було прийняте вольове рішення призупинити роботу з серійного виробництва радіо та телевізійних програм та розробити нову концепцію подальшого розвитку студії.
7. Профорієнтаційна та допрофесійна підготовка
Саме це гасло стало основою педагогічної діяльності студії «Грані» на подальші роки. І воно означало, що вихованці студії повинні мати змогу під час занять «по колу» ознайомитись та «помацати» всі спеціальності, які мають відношення до сфери медіа та екранних мистецтв – журналістики та філології, фотографії, режисури, акторства, операторської майстерності, аудіо-відео монтажу, комп’ютерної графіки та анімації, радіомовлення та телебачення тощо
- при чому, з максимальним залученням до освітнього процесу сучасних IT – технологій. Це надавало їм можливість осмислення особливостей творчих спеціальностей, у разі вибору ними якоїсь з них у якості подальшого життєвого шляху, та створювало відповідну «фору» по відношенню до інших абітурієнтів та студентів у разі вступу та навчанні за цими професіями.
Для його втілення були застосовані такі заходи.
- Розширена предметна база гуртків, які об’єднувала Дитячо-юнацька телерадіостудія «Грані», а саме: були створені гуртки «Фотоаматори» (керівник В.В.Козлов), «Аквабіотехніка» з елементами підводної фото-відеозйомки (керівник О.О.Вороненко), «Комп’ютерна графіка та анімація» (керівник Л.В.Вороненко), «Журналістика та видавнича справа» (керівник Т.В.Куцова),
«Аудіо-відео технології» (керівник М.Г.Едель).
- Поліпшена матеріально-технічна база гуртків студії (зокрема, організовані 2 комп’ютерних класи, самостійно оснащені фотостудія та відеознімальний павільйон, виготовлені силами працівників студії та студійцями телесуфлер, освітлювальний портал, рір-екран для комбінованих відеозйомок тощо)
- Розроблені та затверджені авторські програми гуртків за кожним напрямом.
- Оформлено документи та зроблено Подання до Міністерства освіти і науки України на присвоєння студії звання «Зразковий художній колектив України» (яке й було присвоєно у 2007 році).
- З метою підведення науково-педагогічної бази під діяльність студії та розроблення відповідної концепції залучені наукові працівники ЗОІППО – доцент кафедри теорії та методики виховання, к.п.н. О.Г.Горшкова та методист тієї ж кафедри С.П.Заруба.
- Оформлено документи та подання матеріалів щодо досвіду роботи студії на Міжнародну виставку «Сучасні освітні заклади» (отримано відповідний Диплом).
- Надані матеріали про студію і її учнів для публікації у Всеукраїнській енциклопедії «Дитяча творчість України».
- Постійно публікуються науково-методичні статті у педагогічній пресі.
- Регулярно робляться репортажі та зустрічі керівників та студійців на Запорізьких телевізійних каналах.
- З метою розповсюдження досвіду діяльності студії підготовлено виступ керівника студії на Міжнародній конференції «Освітні технології ХХІ століття: інформаційна культура та медіаосвіта» (який увійшов до відповідного збірника конференції).
8. Творча робота студії у період 2005 – 2020 р.р.
В цей період творчі роботи студійців – кінофільми, телепередачі, мультиплікаційні фільми, фотороботи – щороку ставали переможцями, дипломатами та лауреатами Всеукраїнських та міжнародних творчих конкурсів (і не лише дитячих, але й професійних): «Веселка», «Осінні барви Буковини», «Космічні фантазії», «Дитятко», «Прес-весна на Дніпрових схилах», «Я – журналіст», «Код нації», «Історичний бекстейдж України» тощо.
З 2010 року в студії регулярно виходить офіційно зареєстрована молодіжна газета «Грані» (у подальшому «Грані Запоріжців»), яку продукують вихованці студії.
У 2012 році студії присвоєно почесне звання «Народний художній колектив України» (яке підтверджено відповідно у 2017 та у 2022 році).
Студійці беруть участь у суспільному, краєзнавчому, культурному та мистецькому житті Запоріжжя; займаються волонтерською роботою – беруть шефство над притулком для тварин «Дай лапу, друг»: висвітлюють усі масові заходи, які проводить Запорізький обласний Центр НТТУМ «Грані» тощо.
А найбільш талановиті вихованці знов і знов обирають творчі професії своїм майбутнім життєвим шляхом та вступають до відповідних закладів вищої освіти: Настасія Бударина, Марина Васильчук, Марина Проскура, Вікторія Толмачова, Софія Олімпіюк, Евеліна Шукліна, Валєрія Даннбаум, Максим Пічкур, Антоніна Люльченко, Віталій Коваленко, Руслан Хілько та багато інших.
9. Час глобальних викликів
Карантин COVID-19, який розпочався у березні 2020 року, а потім повномасштабне вторгнення агресора росії в Україну у лютому 2022 року змусили кардинально переглянути підхід до позашкільної освіти взагалі і занять у студії «Грані», зокрема. Змушений перехід до занять online викликав як зміну підходу до викладання теоретичного матеріалу, так і, особливо, до проведення практичних занять у студії (на які звичайно приходилось до 75% навчального часу).
По-перше, керівником студії була обрана асинхронна форма проведення занять: тобто на кожне заняття готувався якісно підготовлений, зафільмований та змонтований відео урок з відповідним ілюстративним та практичним матеріалом, який публікувався в Google-класі студії. Це дозволяло студійцям у будь-який слушний для них час, звернутись до вивчення матеріалу (це було важливо при щільній завантаженості учнів online уроками в школі).
Була створена та поширена низка курсів за навчальною програмою у вигляді альбомів-посібників з відповідними відео уроками для практичного застосування їх у дистанційному навчанні, які були відзначені Дипломами на Всеукраїнських та міжнародних конкурсах педагогічної майстерності.
Також керівником студії постійно надавалась практична допомога кожному з керівників гуртків інших напрямів Центру НТТУМ «Грані», а саме – зйомка, монтаж, озвучення їхніх відео уроків та майстер-класів. Всі ці десятки відеороликів знаходяться у відкритому доступі на YouTube-каналі Центру НТТУМ «Грані».
По-друге, кожне домашнє завдання будувалось на можливості учнями практично виконати його з використанням «домашніх» технічних засобів – смартфонів, фотоапаратів, побутового освітлення, домашніх іграшок у якості моделей, самостійного тренування дикції та можливостей монтажу.
По-третє, використовувалась кожна можливість безпечного (на свіжому повітрі – під час COVID-карантину та в укриттях – під час воєнного стану) проведення практичних занять зі студійцями та фільмування ними різних заходів.
І хоч кількість творчих робіт вихованців в цей період зменшилась, тим не менш фільми, репортажі, телепередачі у студії створювались та брали участь у різних online медіа конкурсах та фестивалях – ось деякі з них:
Відеофільм «Космічні фантазії» – автори Ольга Залевська, Віталій Коваленко, 2021 р. – Дипломант XIV Міжнародного медіа фестивалю «Дитятко»
Телерепортаж «День Конституції України» – автори Руслан Хілько, Катерина Фарафонова, Олександр Ліненко, 2022 р.
Телепередача «Колесо: кров, легені, серце» – автори Олександр Ліненко, Анастасія та Андрій Мінакови, 2023 р. – Дипломант ХХІ Міжнародного фестивалю- конкурсу «Прес-весна на Дніпрових схилах».
Відеофільм «Запоріжжя: краса в огні» – авторка Вікторія Волкова, 2023 р. – Дипломант міжнародних фестивалів «Historical Backstage of Ukraine», та «Formula Fest – 2024».
Телепередача «Незламний ХАБ» – автор Тимур Семенюк, 2024 р – Дипломант Всеукраїнського конкурсу «Я – журналіст».
Телепередача «Свій шлях обираю сама» – автори Катерина Фарафонова, Тимур Семенюк, 2024 р. – Дипломант Міжнародного фестивалю «Formula Fest/ Oscar» .
Телепередача «Обирай профтех!» – автор Тимур Семенюк, 2024 р.
Телерепортаж «День журналіста» – автори Катерина Фарафонова, Тимур Семенюк, 2024 р.
Телепередача «Мистецтво, надихнуте війною» – автори Олена Бєлка, Тимур Семенюк, 2024 р. – Дипломант міжнародного молодіжного фестивалю «Historical Backstage of Ukraine»
Бонус: унікальний телерепортаж з масового заходу «Медіаквест», присвяченого міжнародному Дню дитячого радіо і телебачення, проведений вихованцями Дитячо-юнацької телестудії «Грані» у березні 2020 р. – за тиждень до початку карантину COVID-19.
10. Національно-патріотичне виховання
З часу становлення незалежності України в студії приділяють значну увагу національній ідентичності українців – етерні радіопередачі «Школяр» та телепередачі «Перекиди» ведуться студійцями виключно українською мовою, створюється низка мультфільмів, які пропагують національну культуру («Ніч на різдво», «Мати Україна», «Очеретяний кіт», «Щедрик», «Байка про дракона», «Все буде Україна»), створюються відеофільми про рідний край («Острів Таволжаний», «Запоріжжя – місто краси») тощо.
З початком агресії росії проти України у 2014 році вихованці студії активно допомагають волонтерам, беруть участь у плетінні сіток, пишуть побажання воїнам на Прапорі України, беруть інтерв’ю в учасників АТО, спілкуються з парамедиками щодо надання первинної допомоги, створюють телепередачі про волонтерів та відеофільми про злочини агресора проти цивільного населення тощо.
Ось ретроспектива фільмів, створених студійцями ТС «Грані» з початку агресії росії проти України 2014 р.- «Війна: 10 років та 1000 днів».
Впродовж усього існування у Дитячо-юнацькій телестудії «Грані» головна увага педагогічної діяльності приділялась пошуку, розвитку, підтримці обдарованих дітей; їхньої профорієнтації на медіа професії та допрофесійній підготовці до них; пропаганді дитячої медіа творчості й вихованню учнів в дусі патріотизму та любові до своєї Батьківщини.
Випускники:
| Єва Миронова – випускниця студії 2002 р., радіоведуча, кореспондент телеканалу «Рада» | Олександр Димов – випускник студії 2004 р., радіо та телеведучий, DJ |
| Григорій Ушаков – випускник студії 1997 р., директор телерадіокомпанії
«Лавина», автор фільмів «ЧАЕС-20» та «Авалон» |
Анатолій Мережко – випускник студії 1998 р., режисер телеканалів «ТК «Запоріжжя»,
«СТБ», «Мисливство та рибальство» |
| Анастасія Бударина – випускниця студії 2015 р., кінорежисерка, авторка | Максим Пічкур – випускник 2019 р., студент Киівського Міжнародного Університету |
| художнього фільму «Вишитий світ» та музичного кліпу «Колискова» | (спеціальність «аудіо-відео виробництво»), автор фільму «Забута реальність» |
| Валерія Даннбаум – випускниця студії 2020 р., Студентка Йерусалимського університету (спеціальність «video-art»), авторка студійних фільмів «Think Twice» та «Face a la Verite» | Марина Васильчук – випускниця 2019 р. журналіст, автор студійних телепередач |
| Віталій Коваленко- випускник студії 2021 р. , студент Харківського Університету (спеціальність
«медіакомунікації»), автор студійної телепередачі «Політ до мрії» |
Ольга Залевська – випускниця студії 2022 р. студентка КНУ ім.. Шевченка, (спеціаль-ність
«медіапродюсування»), авторка студійного фільму «Космічні фантазії» |
| Руслан Хілько – випускник 2023 р. в студент ЗНУ (спеціальність | Катерина Фарафонова, випускниця 2022 року – курсант військового коледжу (спе- |
| «жрналістика») та кіно школи у Празі, оператор та монтажер низки студійних фільмів та телепередач. | ціальність «пілот гелікоптера»). Авторка багатьох студійних фільмів та телепередач |
Фотогалерея студії:
