Щороку 28 жовтня Україна відзначає День визволення від нацистських загарбників. Сьогодні виповнюється 78 років з моменту остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників за межі сучасної території нашої країни. Цього дня українці вшановують пам’ять кожного, хто боровся проти поневолювачів народу. Президент Володимир Зеленський також зробив це, встановивши вінок на могилі Невідомого солдата в київскьому парку Вічної Слави, передає “Обозреватель”.
Зеленський висловив впевненість, що зло завжди починає, діє та закінчує однаково. За словами голови держави, визволення України від нацистів у 247-й день її боротьби з агресором стає символом: результатом “неодмінно стане визволення” нашої країни. “Так чи інакше, але наша земля завжди стає вільною. Спротив стає гордістю. Боротьба стає перемогою. А Україна стає єдиною!”, – сказав глава держави.
І ця безперечна істина підтверджується історією. У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 мільйони солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тисяч вояків) і бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.
Друга світова війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року із бомбардувань Львова силами люфтваффе. 11 вересня частини вермахту увійшли до Галичини, але за таємними домовленостями між Гітлером і Сталіним німецькі війська за 2 тижні відступили на захід. 17 вересня 1939 року у війну на боці нацистського агресора вступив СРСР.
В лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу. Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України. 28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно. Вигнання нацистів супроводжувалося вчиненням масових злочинів, які організував сталінський режим і радянські війська з вини його командування.
Але подіями жовтня-листопада 1944-го війна не скінчилася. Після цього наш народ ще повоював: в Європі – до 8 травня 1945 року, а в Азії – до 2 вересня. На Батьківщині збройний спротив радянській владі тривав ще понад десятиліття. Остаточне визволення України відбулося тільки 24 серпня 1991 року з розвалом Радянського Союзу. Українці продовжували зазнавати втрат і після закінчення війни – масові репресії продовжувалися аж до смерті Сталіна. На Західній Україні під час придушення національного руху, за різними даними, було вбито 150 тисяч осіб, заарештовано 130 тисяч і депортовано понад 200 тисяч.
За мир українці сплатили надзвичайно високу і страшну ціну – близько 10 мільйонів життів наших земляків. Сьогодні ми знову переживаємо страшну кровопролитну війну, знову боремося з агресором за своє право на існування як окремий народ, що має власну незалежну державу. Як і 80 років тому, український народ став на оборону рідної землі.
Пам’ятаємо всіх, хто боровся з нацизмом у роки Другої світової війни! Слава всім, хто б’ється за Україну сьогодні!
