Чи мають право податкові органи обчислити суму податку на нерухоме майно для громадян після 1 липня за попередні роки?
Контролюючий орган має право обчислити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, є контролюючий орган.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статі 266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ (пункт 266.10 статті 266 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (пункт 102.1 статті 102 ПКУ).
До якого податкового органу та яким способом ФОП подається заява про застосування спрощеної системи оподаткування?
Відповідно до пункту 298.1 статті 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (абзац перший підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ).
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий пункту 45.1 статті 45 ПКУ).
Згідно з абзацами другим – шостим підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV “Про електронні документи та електронний документообіг” та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.
Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”.
Як підприємцю обрати або перейти на спрощену систему оподаткування?
Відповідно до пункту 298.1 статті 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ.
Згідно з підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV “Про електронні документи та електронний документообіг” та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.
Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань”.
Підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 “Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділ XIV ПКУ.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи-підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Які документи та в які строки необхідно громадянину надати до податкового органу для отримання пільги по сплаті земельного податку?
Відповідно до абзацу першого пункту 286.5 статті 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Разом з цим на підставі пункту 281.1 статті 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Одночасно зауважуємо, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76 “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” виключено абзац п’ятий частини другої ст. 2 “Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій” Закону України від 27 лютого 1991 року № 791а-XII “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яким виключено зону посиленого радіоекологічного контролю (4 зона). Тобто пільги щодо сплати земельного податку фізичним особам, які віднесені до осіб категорії 4, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не надаються.
Згідно з пунктом 281.2 статті 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пункту 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Разом з цим, пунктом 281.3 статті 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Пунктом 281.4 статті 281 ПКУ встановлено, якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 статті 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до пункту 281.5 статті 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого пункту 281.5 статті 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” (1 – 3 категорія), договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Якщо зазначені документи надаються фізичною особою до 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Який порядок подання заяви про виключення з реєстру волонтерів?
Відповідно до пункту 2 прим. 1 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI “Про благодійну діяльність та благодійні організації” реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та оприлюднюється на його офіційному вебпорталі. Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089 затверджено Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Згідно з абзацом першим пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку № 1089 виключення волонтера антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з Реєстру волонтерів здійснюється на підставі заяви про виключення з Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО за формою № 3-РВ, наведеної у додатку 4 до Порядку № 1089. Заява за ф. № 3-РВ подається волонтером до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі у такому самому порядку, як і при включенні до Реєстру волонтерів.
Так, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 розділу ІІ Порядку № 1089 заяву в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV “Про електронні документи та електронний документообіг”, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, від 15 липня 2021 року № 1689-IX “Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг” фізична особа – благодійник подає засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія), Електронного кабінету, що функціонує відповідно до статті 42 прим. 1 пункту 1 розділу II ПКУ, або технічними засобами електронної комунікації.
У Заяві за ф. № 3-РВ фізичною особою – благодійником зазначається дата припинення діяльності як волонтера, яка не може бути пізніше дати подання такої заяви (абзац другий пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку № 1089).
У разі отримання Заяви за ф. № 3-РВ територіальний орган ДПС протягом одного робочого дня виключає волонтера з Реєстру волонтерів (пункт 3.2 розділу ІІІ Порядку № 1089).
Відповідно до пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1089 у рішенні територіального органу ДПС про виключення волонтера з Реєстру волонтерів зазначаються дані про волонтера, причина виключення волонтера з Реєстру волонтерів та дата припинення фізичною особою діяльності як волонтера. Рішення підписується керівником територіального органу ДПС (заступником керівника або уповноваженою особою) за основним місцем обліку волонтера. Рішення про виключення з Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації оформляється за формою № 5-РВ (додаток 5 до Порядку № 1089).
Протягом одного робочого дня, що настає за днем виключення волонтера з Реєстру волонтерів, територіальний орган ДПС у порядку, визначеному стаття 42 розділу ІІ ПКУ, направляє один примірник Рішення про виключення з Реєстру волонтерів за ф. № 5-РВ за місцем проживання фізичної особи, зазначеним у Реєстрі волонтерів, розміщує примірник рішення в електронній формі в Електронному кабінеті.
У разі виключення волонтера з Реєстру волонтерів за Заявою за ф. № 3-РВ до Реєстру волонтерів вноситься зазначена в заяві дата припинення діяльності фізичної особи як волонтера або, якщо така дата в заяві не зазначена, то дата припинення діяльності фізичної особи як волонтера, що відповідає даті подання заяви (пункт 3.5 розділу ІІІ Порядку № 1089).
Датою виключення з Реєстру волонтерів є дата внесення відповідного запису до Реєстру волонтерів (пункт 3.6 розділу ІІІ Порядку № 1089).
Заяви за ф. № 3-РВ, подані в паперовій або електронній формі, та Рішення про виключення з Реєстру волонтерів за ф. № 5-РВ підлягають обов’язковій реєстрації у журналі у день їх отримання/прийняття (пункт 3.7 розділу ІІІ Порядку № 1089).
Виключення волонтера з Реєстру волонтерів за Заявою за ф. № 3-РВ не обмежує можливості його повторного включення до Реєстру волонтерів (пункт 3.8 розділу ІІІ Порядку № 1089).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщено електронну форму Заяви за ф. № 3-РВ за ідентифікатором F1308401.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41689
Головне управління ДПС у Запорізькій області (Запорізький район)
