Червоний промінь

В Україні згадують полеглих в Бабиному Яру

29 вересня – 81-ші роковини початку масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках. 19 вересня 1941 частини вермахту увійшли до української столиці. Перша масова страта відбулася 27 вересня, коли було розстріляно 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалася безпосередньо біля Бабиного Яру. Трагічні події відомі як символ “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення населення.

Розстріли 29-30 вересня 1941 року були ретельно сплановані. Окупаційна влада заздалегідь почала активно поширювати оголошення з вимогою до євреїв Києва та околиць зібратися 29 вересня о 8 годині “на розі вулиці Мельникової та Доктерівської (біля кладовищ)”, наказавши взяти з собою “цінні речі”. На розі цих вулиць починалася сумнозвісна “Дорога смерті”.

Поза Україною Бабин Яр відомий саме через масові розстріли різних національностей, здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни. Людей вбивали майже щоденно понад два роки від вступу нацистів та їхніх союзників до Києва вересні 1941-го і до завершення окупації міста в листопаді 1943 року. Жертвами злочину стали тисячі людей – військовополонених і цивільних громадян, серед яких представники єврейської національності й ті, хто намагався їх урятувати.

Президент України Володимир Зеленський в День пам’яті жертв Бабиного Яру вшанував пам’ять усіх полеглих в ньому. Глава держави поклав квіти до пам’ятника жертвам трагедії, що розташований на території Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” в Києві. Він також згадав загиблих євреїв, встановивши лампадку біля меморіального знака “Менора”. Кошики квітів від Зеленського були встановлені до пам’ятників українській письменниці Олені Телізі та страченим ромам.


За офіційними історичними свідченнями, в Бабиному Яру загинули майже 34 тисячі євреїв. Загалом за роки Другої світової війни там, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, циган, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали “зайвими”. Бабин Яр та Освенцим – найвідоміші та найстрашніші символи Голокосту.