Звичайні герої без зброї». – так назвала свою першу персональну фотовиставку Ганна Логвіненко – членкиня НСЖУ, рятувальниці, працівниці преслужби ГУ ДСНС України у Запорізькій області. А відкрилася експозиція з нагоди Дня Державного Прапора і Дня Незалежності України у Центрі журналістської солідарності Запоріжжя. На ній представлено 49 світлин авторки. А зроблено їх з початку війни понад три тисячі. Ганна розповіла, як важко було з такої кількості обрати знімки для виставки. Спочатку відбирала сама в кілька етапів. Потім запрошувала колег і професіоналів на допомогу. В результаті було відібрано саме ці світлини, які представлені на виставці.
– На знімках зафіксована робота рятувальників Запорізького гарнізону, які здійснили сотні виїздів на прифронтові території Оріхова і Гуляйполя, а також Запоріжжя, аби ліквідувати наслідки ворожих обстрілів і “прильотів”. Кожен момент з цих фотографій пам’ятаю та можу розповісти про події, які відбувалися тоді. Така в нас робота, що здебільшого доводиться закарбовувати емоції страху, втрати, розпачу, ненависті, втоми, тож намагаюся на це дивитися крізь екран камери та менше пропускати крізь себе.
– Кожен вдалий кадр – це відчуття моменту та правильно підібраний ракурс. Це щемливі спогади, адже когось, на щастя, під час надзвичайних подій вдалось врятувати, а когось, на жаль, ні. Тому емоції і радісні, і сумні водночас. Поруч із людьми потерпають від ворожих обстрілів і тварини. Багато котиків та песиків залишаються на прифронтових територіях, вони також чекають на рятувальників, які регулярно привозять їм корм від волонтерів – ці зворушливі моменти також потрапили на мої світлини, – розповідає Ганна Логвіненко.
– Цікаво, що представлення авторкою кожної світлини стало водночас і професійним навчанням для всіх учасників заходу. Бо ж фотокореспондентка, коментуючи зупинені миті, розповідала паралельно, як правильно вибрати ракус і фокус, які тонкощі і правила фотофіксації подій на прифронтових територіях та на місцях надзвичайних ситуацій. Зупинилася і на тому, як, фотокореспонденту, прагнучи виразності і оперативності фотозйомки, не порушити принципи журналістської етики та чисто людські норми моральності. Окремо Ганна звернула увагу колег і на правила безпеки під час виконання професійних обов’язків, що дуже важливо. Бо саме їх дотримання одного разу врятувало від серйозної небезпеки і саму Ганну Логвиненко.
– Ця виставка – більше, ніж просто показ; це відображення труднощів, сили та незламного духу тих, хто рятує та тих, хто постраждав від рук російських загарбників. Аби ця виставка відбулася сьогодні, Ганна працювала впродовж декількох років. Від початку повномасштабного вторгнення виїжджала на усі надзвичайні події спричинені військовою агресією країни терориста та постійно їздить у прифронтові населені пункти, аби демонструвати роботу рятувальників та життя мирного населення. І ми бачимо сьогодні, як талановито авторка виконує свої професійні обов’язки, наскільки красномовна кожна зупинена, зафіксована нею мить нашої боротьбі з ворогом за свободу України, за перемогу у війні, – зазначила голова ЗОО НСЖУ, співкоординаторка Центру журналістської солідарності Наталія Кузьменко.
– Після показу у Центрі журналістської солідарності Запоріжжя виставка «помандрує» далі, згодом її можна буде побачити у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї! Колеги щиро привітали Ганну Логвіненко з першою персональною фотовиставкою і побажали нових творчих здобутків!
– А завершили святкову подію вірші запорізьких поетів – члена НСПУ Пилипа Юрика та Валентини Манжури, присвячені Незалежності України і героїзму наших воїнів у боротьбі за перемогу і пісні у виконанні журналіста, композитора і відомого співця Анатолія Сердюка «Вставай Україно!» та «Бороним рідний край».
Людмила Долженко, Валентина Бистрова.
Фото Дар’ї Зирянової
