ГО «Запорізькі берегині» у свій день народження завітали у гості до журналістів. І хоча відому волонтерську структуру цього дня представляли усього 5 панянок, їм було чим нас вразити.
Керівниця волонтерок Олена Шевчук – у мирному житті була журналісткою та письменницею, з початком повномасштабної війни перетворилася на справжню берегиню військового госпіталю, як і всі дівчата з організації. Під час пресконференції вона представила свою чудову команду. Це Аніта Савельєва – справжня козачка, мама трьох дітей, волонтерка, а сьогодні військовослужбовиця Нацгвардії України. Лариса Середа – заступниця голови ГО «Запорізькі берегині». Сніжана Цервадзе – психолог, майстриня. Ліда Куценко – фотограф, членкиня Запорізького фотоклубу, нині опікується швачками, які шиють адаптований одяг для поранених.
Вони мають довгу та яскраву історію діяльності, яка включає допомогу військовим, організацію фестивалів, концертів, акцій, корисних курсів. І звичайно, що під час цієї жорстокої війни з росією не залишилися осторонь, а навпаки взяли “шефство” над Запорізьким військовим госпіталем і суттєво допомогли йому.
За словами Олени Шевчук, спочатку вони створювали організацію, щоб зберігати і поширювати українську культуру та традиції, вишивали, шили, проводили безкоштовні курси з вишивки, ткацтва. У 2020 році створили перші курси з української мови в обласній бібліотеці. Тоді прийшло 60 людей, навчали 9 місяців, в кінці видали їм сертифікати. У вересні 2023 року розпочали працювати вже 4 курси.
А ще були відомі у Запоріжжі фестивалі консервації, створення ляльок-мотанок, вишивання рушників-оберегів тощо.
Після 24 лютого 2022 «Берегині» розпочали волонтерський шлях з допомоги переселенцям з окупованих територій Запорізької області. Вони першими в Україні почали допомагати пораненим військовим, що лікуються у запорізькому військовому шпиталі. Зараз Громадська організація «Запорозькі Берегині» є офіційним представником цього медичного закладу.
- Коли Віктора Писанку призначили начальником госпіталю, він покликав “Запорізьких берегинь”, щоб ми підписали меморандум про співпрацю. Після ми почали допомагати, а 14 лютого в клубі госпіталю дали великий патріотичний концерт. 24 лютого Віктор зателефонував зранку і сказав: «Будь ласка, Олено, збирай своїх дівчат, бо потрібно готувати їжу, 50 людей звільнилося. Звичайно що ми відгукнулись, – згадує О.Шевчук.
Дівчата відразу включилися у волонтерську роботу, адже потрібно було все: від генераторів до їжі. Шпиталь забезпечили системою відеонагляду, оповіщення, очищення води. Але найбільша увага завжди приділяється пораненим. Коли військового доставляють у шпиталь, його переодягають в чисте, підстригають, ведуть в їдальню. «Берегині» постійно підтримують хлопцям моральний дух: приходять у палати – обіймають, цілують воїнів, співають пісні, дарують ляльки- мотанки.
Волонтерка Аніта Савел’єва , яка зараз служить у Нацгвардіі України, розповіла, як вони з початку повномасмшабного вторгнення возили мішки з піском, робили коктейлі Молотова, самі організували доставку продуктів та готували їжу пораненим,
– Поранених стригли, перевдягали, тому знадобилось багато одягу, який би був зручний для хлопців, – каже Сніжана Цервадзе. – Почали шити адаптовані речі – штани, труси, шведки, потім – теплі шапочки із флісу, штанці, які тепер відправлять на фронт в стабілізаційні центри і у 128-у гірську штурмову артбригаду.
Також долучилися до роботи швеї професіонального ліцею сервісу під керівництвом Бориса Спекторова. Так поступово «Запорозькі Берегині» стали законодавцями військової моди!
Діяльність організаціі весь час вдосконалюється. Зараз почали шити дощовики-пончо-палатки та спальники. Матеріали шлють звідусіль: наші запоріжанки з Польщі «Райські павучки», які роблять маскувальні сітки, а також волотери з Великої Британіі, з міст України – Сум, Черкас, Івано-Франківська, тощо. «Запорізьких Берегинь» знають по всій Україні , а тепер і в світі.
На культурному фронті волонтерки відомі своїми вишиваними проектами: українські кульки та ляльки-мотанки вже подаровані « Берегинями» навіть Президенту України Володимиру Зеленському, президенту Польщі Анджею Дуді, колишньому прем’єр – міністру Англії Борису Джонсону, королеві Швеції, Головнокомандувачу, генералу Валерію Залужному, митрополиту ПЦУ Єпіфанію та іншим.
Олена Шевчук розповідала щемливі історії про матерів важкопоранених воїнів, яким допомагала шукати і знаходити своїх синів. За волонтерський подвиг Олена нагороджена медалями та орденами, зокрема «За особистий внесок у розвиток міста Запоріжжя» і орденом «Софія Київська – стіна непорушна».
Наталія Стіна.
