Сьогодні, 16 вересня, минає 22 роки від дня зникнення та вбивства українського журналіста Георгія Ґонґадзе. Цього дня 2000 року група правоохоронців викрала засновника видання “Українська правда”. Його понівечене тіло без голови знайшли в за два місяці в лісі під Таращею на Київщині. Усі виконавці злочину понесли покарання, але замовника вбивства Ґонгадзе так і не названо. В Києві журналісти, правозахисники та активісти вшанували пам’ять Ґонґадзе, зібравшись на акцію.
На заході була присутня його вдова Мирослава Ґонґадзе. Вона наголосила, що вже й без того дуже багато людей полягло за незалежність, справедливість і демократію в Україні. “І сьогодні дуже багато воїнів, захисників наших гине, захищаючи країну, наше право на існування. Дуже важливо, щоб всі ці смерті не були даремними. Щоб не була даремною смерть Георгія, щоб не були даремними смерті всіх наших героїв, які загинули під час Революції Гідності, щоб не були даремними смерті людей, які сьогодні кладуть життя за цю країну, за територію цієї країни, за право називатися Україною”, – сказала Ґонґадзе.
Редакційний колектив видання “Українська правда”, яке заснував медійник, також виступив із заявою. “Сьогодні українці щодня платять життям за те, щоб суспільство жило в демократичній державі, де панує верховенство права. Після перемоги Україна відбудовуватиме своє життя і принципово важливо, щоб усі вбивці героїв – воїнів, журналістів, активістів – були покарані. Медіаспільнота вимагає від влади встановити та покарати замовників убивства Георгія Ґонґадзе. Безкарність вбиває”, – йдеться в заяві.
15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Ґонґадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років. У січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста. Проте досі невідомо, хто замовив цей жахливий злочин.
Символічно, що в третю п’ятницю вересня в Україні також відзначається День пам’яті журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов’язки. Тож на акції, організованій київськими журналістами, згадали не тільки Ґонґадзе, а й усіх убитих колег по праці. Смерть Ґонґадзе – один із найрезонансніших, але не єдиний випадок насильницької смерті вітчизняних медійників. 20 липня 2016 року в Києві було вбито журналіста Павла Шеремета. Розслідування щодо замовників його убивства досі триває. 4 травня 2019 року в Черкасах жорстоко побили журналіста Вадима Комарова. Після 46 днів у комі чоловік помер. Злочин досі лишається нерозкритим, а виконавці й замовники – непокараними.
Учасники зібрання згадали і про працівників ЗМІ, які нині перебувають у російських в’язницях, через висвітлення новин в окупованому Криму. Це 14 кримськотатарських журналістів, які перебувають у місцях позбавлення волі. Більша частина з них є громадянськими журналістами, пише “Радіо Свобода”.
Щонайменше 39 працівників ЗМІ стали жертвами повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Ще двоє вважаються зниклими безвісти. 8 з них виконували професійні обов’язки, 13 – цивільні жертви. 18 журналістів мобілізувалися до армії та загинули на внаслідок бойових дій. Відомості про ще двох зниклих журналістів-воїнів перевіряються. Про це нагадали в Національній спілці журналістів України.
