У середу, 19 грудня, Свята Православна Церква святкує пам’ять святителя Миколая, архієпископа Мир Лікийських. У своїх співах Церква називає святителя правилом віри. Так, у кінці ІІІ ст. Церква Христова піддалася гонінням імператора Діоклетіана. Храмируйнувалися, богослужебні книги спалювалися; священиків кидали в темниці, катували. Християни піддавалися образам і тортурам. Гоніння дійшло і до Лікийської Церкви.
У ці важкі днісвятитель Миколай укріплював віру в своїй пастві, відкрито проповідуючи ім’я Боже, за що був кинутий в темницю, де і ув’язнених утверджував в міцному сповіданні Господа.
Наступник Діоклетіана Галерій припинив гоніння. Святитель Миколай, після виходу зтемниці, знову зайняв Мирлікийську кафедру. Він прославився особливими ревнощами у затвердженні Православної віри і викорінюванні язичества і єресі.
Особливо сильно постраждала Церква Христова на початку IV століття відєресі Арія, який відкидав Божество Сина Божого і не визнавав Його Єдиносущним Отцю. Бажаючи встановити в стаді Христовому мир, приголомшений єрессю Арієвого псевдовчення, Рівноапостольний імператор Костянтин скликав І Вселенський Собор в 325 році вмісті Нікеї, де зібралися 318 архієреїв. Тут було піддано засудженню учення Арія і його послідовників. Святитель Миколай, захищаючи віру, говорив, що всі християни, починаючи з Апостолів, вірували в Божество Ісуса Христа.
Є свідчення, що під час одного з соборних засідань, нестерпівши богохульства Арія, святитель Миколай ударив цього єретика по щоці. Отці Собору визнали такий вчинок надмірністю ревнощів, позбавили святителя Миколая переваги його архієрейського сану — омофора і посадили в тюремну башту. Але незабаром вони переконалися в правоті святителя, тим паче, що багато хто з них мав видіння, коли перед їх очима Господь наш Ісус Христос подав святителеві Миколаю Евангеліє, а Пресвята Богородиця поклала на нього омофор. (Утакому образі інколи св. Миколай зображається на іконах). Святителі звільнили його з тюремної башти, повернули йому колишній сан і прославили як великого Угодника Божого.
Нікейська Церкване лише вірно зберігає пам’ять про святителя Миколая, але і різко виділяє йогоз числа 318 отців, своїхзаступників. Навіть турки-мусульмани мають глибоку пошану до святителя: у башті вони донині дбайливо зберігають темницю, де він утримувався.
Після повернення з Собору святитель Миколай продовжував свою пастирську діяльність на благо Церкви Христової: затверджував у вірі християн, обертав до істинної віри язичників і врозумляв єретиків.
У цей святковий день і ми звертаємося до святителя: отче священноначальніче Миколає, моли Христа Бога спастися душам нашим. Поздоровляю всіх зі святом!
Священик Віктор Гара,
прес-секретар Запорізького районного благочиння.
