У понеділок, 19 серпня, Свята Православна Церква святкує пам’ять Преображення Господнього. Євангеліє оповідає, що Господь незадовго до Своїх страждань запитав у апостолів – за кого Його шанують люди. «За Івана Хрестителя, а ті за Іллю, а інші – що воскрес один із давніх пророків». А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів: «За Христа Божого!» (Лк. 9, 19-20). Після цього Господь говорить учням про чекаючі Його незабаром страждання, хресну смерть і воскресіння. Апостоли сильно зніяковіли і засмутилися. Вони чекали від Христа земної величі і слави й не могли зрозуміти, що Царство Ісуса не від миру сього.
Тому Господь бере трьох учнів – Петра, Іакова і Іоана – на гору помолитися. «І преобразився перед ними: і лице Його засяяло, як сонце, а одежа стала біла, як світло. І ось з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним» (Мт.17,3-4). Пророки говорили про страждання Христа. Апостоли просили, щоб Господь не сходив з гори і не страждав, а тут залишився з ними, готові були зробити намети для Христа і пророків. Але «ясна хмара осінила їх; і ось Голос з хмари промовив: «Цей є Син Мій Улюблений, Котрого Я вподобав. Його слухайте! Почувши це, учні припали лицем до землі, бо дуже налякалися» (Мт.17,5-6). Господь піднімає апостолів і сходить з ними з гори. Преображення Господнє затвердило апостолів у вірі в Христа. І після Воскресіння Його вони проповідували, що Він добровільно прийняв хресні страждання, маючи в Собі Божественну природу. Під час молитви обличчя Господа проясніло як сонце. Це навчає нас, що щира молитва єднає нас з Богом і просвіщає душі наші світлом благодатним, і що вона для нас необхідна, як світло і повітря. Якщо Сам Боголюдина віддавався часто молитві, то нам, грішним, вона тим більше необхідна.
Поздоровляю всіх з празником! І закликаю прийти цього дня в храм, як на гору Преображення Господня, і помолившись Господу, побачити Його Божественну славу.
Священик Віктор Гара,
прес-секретар Запорізького районного благочиння.
