Найбільше досягнення та гордість батьків, дідусів та бабусь – це талановиті діти.
Знайомтесь: Кіра Вальцер з села Лукашевого Широківської громади, 7 років. Дівчинка перемогла в обласному етапі Міжнародного екологічного конкурсу «Душа села», неймовірно емоційно та виразно виконавши вірш «Моє село Лукашеве», який написала її чудова бабуся-вчителька Анжеліка Керножицька.
Анжеліка Петрівна – вчитель початкових класів. А нині педагог-організатор Лукашівської гімназії «Мрія», творча особистість, пише вірші, сценарії, організовує святкові, позакласні шкільні заходи для учнів гімназії. Виховала двох чудових дітей. Донька Катерина також обрала педагогічний фах, працює вчителем історії в «Козацькому ліцеї» м.Запоріжжя, має освіту та навички практичного психолога.
У цій славній родині шанують традиції та успішно продовжують вчительську справу, яка веде свій початок від прапрапрадідуся Лук’яна Івановича Товкача – вчителя трудового навчання Лукашівської церковно-приходської школи.
Усю свою трудову біографію, сили та вміння присвятила навчанню учнів рідної Лукашівської восьмирічної школи вчителька початкових класів, прапрабабуся Кірочки – Катерина Лук’янівна Малинка.
Завжди буде добрим прикладом для наслідування й успішний професійний шлях вчителя історії Лукашівської ЗОШ – Нелі Миколаївни Малинки (прабабуся).
Золоті зерна доброти, людяності, справедливості, разом із знаннями, проросли і дали світлі сходи у душах вдячних нащадків. Усі вони далі несуть естафету високих моральних якостей, любові до України, рідних, культури свого народу, розвитку здібностей та талантів.
Моє село Лукашеве
Моє село, для мене ти єдине,
Тут народилась, в ньому я живу.
Ти лиш мала частинка України,
Та серцем щиро я тебе люблю.
Тут був зимівник козаків відважних,
Циганський табір тут не раз стояв,
Маєток був збудований прекрасний,
Пан Лукашевич назву тобі дав.
Цегельня прапрадіда й Свято-Успенська церква,
Яка й сьогодні є перлиною села.
Будинки у садках, квітучі яблуні та вишні…
І дитсадок, в який ходила, як була мала.
Моє село – це голуби на хаті,
Моє село – це люди–трударі,
Моє село – це ластівки крилаті,
Моє село – найкраще на землі!
Моє село – це вся моя родина,
Моє село– це мій чудовий край!
Моє село – моя маленька Батьківщина!
Живи , моє село і процвітай!
Анжеліка Керножицька.
