Червоний промінь

І під ворожими обстрілами запорізькі музи не мовчать…

У ході творчої зустрічі запорізьких письменників з журналістами в Центрі журналістської солідарності м.Запоріжжя Центр журналістської солідарності Запоріжжя  полумяне ліричне слово поетів звучало гостро, мов постріл. Адже повномасштабна війна зачепила долю кожного з присутніх і знайшла своє відображення у творах митців.

Розпочала зустріч голова Запорізької обласної організації НСЖУ, координатор ЦЖС, член конгресу літераторів України Наталія Кузьменко, вона розповіла про роботу Центру, який за насиченістю і різноманітністю заходів та активністю їх учасників є найкращим в Україні. А також наголосила, що творчі люди завжди об’єднані й діють заради Перемоги.

Голова обласної організації Національної спілки письменників України Ольга Стадніченко ознайомила журналістів з діяльністю письменницької організації. Вона також підкреслила спорідненість двох творчих цехів.

– Якщо література – це людинознавство, то журналістика – це життєзнавство. Під час війни це відчувається надзвичайно сильно. Фактор журналістики зараз дуже важливий. Адже журналісти беруть на себе висвітлення всіх сучасних подій і проблем. Ми спостерігаємо, як журналістика перетікає в літературу і навпаки. Більшість письменників починали свою творчість як журналісти. В свою чергу багатьом письменникам вдається поєднувати художню майстерність з публіцистикою.

Ольга Стадніченко, зокрема, наголосила, що важливим завданням журналістів сьогодні є збір особистих історій, оповідей людей, які постраждали від війни, що стане важливим свідченням злочинів ворога у Гаазі.

Незважаючи на війну, обласна письменницька організація не припинила свою діяльність, хоча більшості письменників довелося виїхати за межі області, а то й країни. Однак творча діяльність не припиняється, бо війна – це тема, яка нікого не залишає байдужим. З 2022 року Спілці письменників вдалося видати близько десяти книг. Здебільшого малого формату, твори відразу передають військовим на фронт для підняття бойового духу.

Ольга Стадніченко зробила огляд нового книжкового поповнення від запорізьких митців. Так, першою вийшла збірка «Ми виковуємося у народ», до якої кожен запорізький поет надав по одному віршу. Тут уже у творах застиг суворий подих війни.

Також випустили збірку поезій Миколи Білокопитова “Обіймаю білими копитами”. Книжка стала посмертним виданням, присвяченим 70-річчю автора, до якого йому не судилося дожити.

Поетична збірка гуляйпільської поетеси Вікторії Забави “Словом і римою” вийшла під псевдонімом Цвіт Авіабаз, щоб убезпечити авторку, яка на початку війни жила в кількох кілометрах від лінії фронту, перебувала по суті в театрі бойових дій, під ворожими обстрілами, у підвалі писала свої неймовірно сильні за патріотичним духом вірші. Це не просто вірші, а літопис війни, доволі відвертий, що передавав всю інформацію про зруйновані пам’ятки, топоніми рідного краю.

Книга ще одного гуляйпільського письменника і журналіста Івана Кушніренка “Гніздо сивого птаха” теж написана і побачила світ під час війни, вона стала лауреатом всеукраїнського конкурсу «Українська мова – мова єднання”. А 20 березня в ЗНУ відбудеться презентація нової його книги «Сага про справжніх», де зібрані спогади про відомого запорізького професора, патріота Віктора Чабаненка, цьогоріч сумна дата – 10 років, як його немає з нами.

 «А й надія – від слова «дія» – філософський твір О.Гончаренка з Мелітополя під псевдонімом «Рогозяний дід». Нещодавно тяжкохворому Олегу Гончаренку з великими труднощами, вже серйозно хворому, вдалося виїхати з окупованого Мелітополя до Литви.

«Україна моя, твоя доля стає і моєю» – альманах, де зібрані патріотичні вірші запорізьких письменників про Україну. Вона стане в нагоді вчителям на тему літератури рідного краю та школярам. Має багато позитивних відгуків читачів.

Зовсім свіжий твір, його ще навіть не презентовано – «Над прірвою в житі» – мелодійна лірика Віри Коваль, багато віршів якої стали піснями.

Радує, що є у Спілці письменників і нове поповнення. Це Наталя Ігнатьєва – театрознавець, драматургиня, критикиня, поетеса, видала декілька збірок своїх п’єс. І зараз по всій країні, зокрема, в Києві і Дніпрі йдуть вистави на її тести. У нашому запорізькому Театрі молоді нині грають виставу «Ісіда в Таврії». Автор твору Н.Ігнатьєва. Це не зовсім про давньоєгипетську міфологію, тут звучить сучасний мотив: українські жінки шукають своїх загиблих чоловіків. Лейтмотив – за що нашому народу такі важкі випробування.

Ще одна чудова молода колега – Олена Ольшанська з Луганщини, переїхала до Запоріжжя ще у 2014 році, видала кілька збірок віршів, працює в бібліотеці для дітей та юнацтва, веде Український розмовний клуб.

Свої вірші у теплій творчій атмосфері прочитали гості – Віра Шмига, Вікторія Сироватко, Юрій Галко, а також журналіст і поет Пилип Юрик. Нагородою їм були вдячні оплески.

Незважаючи на близькість бойових дій, планується проведення «Поетичного травня-2024» – творчого фестивалю, який вже близько 20 років є духовною окрасою Запорізької області. Цього року, як минулого, в його програмі передбачені також виступи перед воїнами ЗСУ.

А найближчий культурний захід відбудеться 14 березня: запорізькі письменники спільно з Театром молоді, юного глядача проводять великий спільний концерт, присвячений 210-й річниці з дня народження Тараса Шевченка «Шевченко – пророк!

Наталія СТІНА.

Фото автора