Попри постійні виклики життя у прифронтовій Кушугумській громаді не зупиняється. Тут працюють школи й заклади культури, проводять спортивні заходи, а місцеві митці продовжують творити. Один із них — Дмитро Бабчук, відомий як музикант Птах. Він працює педагогом-організатором у Балабинському ліцеї «Престиж», очолює Центр культури, спорту та дозвілля та власною творчістю підтримує земляків. Про те, як культура допомагає вистояти у складні часи, що сьогодні надихає на нові пісні та чому важливо працювати для своєї громади, — в нашій розмові.
— Дмитре, вітаємо! Ви не лише мешканець Кушугумської громади, а й відомий тут культурний діяч та музикант, чий голос під псевдонімом Птах звучить дедалі впевненіше. Як сьогодні живеться і твориться в умовах війни?
— Вітаю. Творчість і музика — це те, що тримає на плаву, дає повітря і внутрішню опору. У своїх піснях та створених треках я проживаю все, що відчуваємо ми всі: біль, надію, щоденну рутину й безмежну любов до рідного краю.
Життя у прифронтовій громаді, звісно, залишає свій слід. Якщо говорити відверто, то 2026 рік став одним із найважчих за весь час повномасштабної війни. Багато родин були змушені виїхати, рятуючи дітей. Це дуже боляче бачити, адже громада — це передусім люди.
Водночас є ті, хто залишився. І ми не просто живемо у громаді, школах, закладах культури — ми працюємо, навчаємо дітей, розвиваємо культуру, підтримуємо одне одного. Саме цим щодня доводимо, що життя триває.
— Ви працюєте в ліцеї та очолюєте Центр культури, спорту та дозвілля. Яке сьогодні культурне й спортивне життя громади? Чи знаходять люди сили для творчості?
— Знаходять, бо без цього дуже важко витримати психологічно. За роки війни ми адаптувалися, навчилися працювати в нових умовах: проводити заходи в укриттях, організовувати творчі конкурси, молодіжні ініціативи, етнокультурні коворкінги, спортивні заняття.
Попри всі труднощі, культура й спорт у Кушугумській громаді не зупинялися ні на день. Діти продовжують малювати, співати, займатися спортом, відвідують літні табори у безпечних просторах.
Ми тримаємо стрій на своєму культурному фронті, бо розуміємо: без культури, освіти й виховання молоді немає майбутнього.
— Життя прифронтової громади вимагає роботи у надзвичайно складних умовах. Як оцінюєте підтримку місцевої влади?
— Насамперед хочу сказати слова вдячності. Керівництво громади на чолі з Володимиром Сосуновським робить усе можливе, щоб громада жила й працювала навіть у таких непростих умовах.
Це величезна відповідальність і щоденна напружена робота. Завдяки злагодженій роботі команди вдається підтримувати комунальну сферу, заклади освіти й культури, вирішувати питання безпеки та життєзабезпечення громади.
Коли бачиш таку відданість своїй справі, це додає сил і нам — працювати далі та не втрачати віри.
— Як музикант Птах, які плани маєте на найближчий час? І що хотіли б побажати своїм землякам?
— План один — продовжувати творити й говорити мовою музики про силу наших людей та нашу громаду.
Нещодавно я взяв участь у відборі на легендарний фестиваль «Червона рута», представляючи Кушугумську громаду. Для мене це ще одне підтвердження того, що нас чують, що ми маємо свій голос.
А землякам хочу сказати лише одне — тримаймося. Ми вже пройшли дуже складний шлях від 2022 до 2026 року, вистояли і продовжуємо стояти. Так, є біль, є втрати, є розлука з тими, хто був змушений виїхати. Але поки в наших школах навчаються діти, поки на вулицях звучать дитячий сміх і наші пісні, поки ми працюємо для своєї громади — вона живе. І обов’язково житиме далі.
Наталія Стіна
