Чи потрібно завіряти копії документів, що подаються до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено?
Платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG у вигляді окремих додатків до Повідомлення з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, визначений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги».
Письмові пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів.
Відповідно до статті 6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Згідно з пунктами 7, 8 статті 18 Закону № 2155 кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов’язана.
Щодо скасування самостійно нарахованих штрафних санкцій за результатами подання уточнюючих розрахунків
Статтею 36 розділу І Податкового кодексу України визначено, що податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором, та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 38 розділу І Кодексу, виконанням податкового обов’язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 Кодексу.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 статті 50 Кодексу:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» Кодекс доповнено підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» відповідно до якого, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
Податкова декларація, розрахунок, звіт – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (пункт 46.1 статті 46 Кодексу).
Відповідно до пункту 46.5 статті 46 форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форми уточнюючих розрахунків з відповідного податку, які затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, передбачають декларування відповідного показника щодо суми нарахованого штрафу.
В умовах дії підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, платники мають право не заповнювати рядок в уточнюючій податковій звітності з відповідного податку, який передбачає самостійне нарахування штрафної санкції.
Проте, наявні поширені випадки в умовах дії звільнення від фінансової відповідальності відповідно до підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу декларування платниками сум штрафу в уточнюючих розрахунках, які при їх заповненні вважаються самостійно узгодженими платниками.
За такими ситуаціями у контролюючого органу відсутня можливість скасування чи виправлення нарахованої штрафної санкції, що відображена в уточнюючому розрахунку з відповідного податку, оскільки:
сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки, не є показником декларації, який приймає участь у визначенні податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду;
є фінансовою відповідальністю платника (підпункт 111.1.1 пункту 111.1 статті 111 Кодексу) за порушення податкового законодавства, суму якої платник самостійно обчислює та нараховує відповідно до поданого уточнюючого розрахунку з відповідного податку, отже, сума штрафної санкції вважається самостійно узгодженою платником.
Звертаємо увагу платників на підвищену обачливість щодо не заповнення рядків уточнюючих розрахунків щодо сум штрафних санкцій в умовах дії підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Щодо приведення у відповідність основних видів діяльності
З метою забезпечення достовірності інформації в базах даних ДПС звертається до платників податків з питання щодо приведення у відповідність основного виду діяльності юридичної особи та фізичної особи-підприємця, заявленого при державній реєстрації (згідно Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 Національного класифікатора України) (далі – КВЕД ДК 009:2010), фактичному виду діяльності, що здійснюється суб’єктом господарювання.
Класифікацію видів діяльності КВЕД ДК 009:2010 затверджено наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
Звертаємо увагу, що абзацом другим розділу 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначити та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.
Основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій).
Другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності.
Звертаємо увагу, що внесення змін до облікових даних юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру згідно із вимогами Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та відповідно до статей 64 та 66 Податкового кодексу України.
До яких податкових накладних застосовуються нові строки їх реєстрації в ЄРПН, передбачені Законом № 2876?
8 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», яким підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено, зокрема, пунктом 89 щодо збільшення строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.
Нові строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Чи включається до доходу фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку сума мікрогранту, отриманого від центру зайнятості?
Сума мікрогранту, отриманого фізичною особою- підприємцем-платником єдиного податку від центру зайнятості згідно з Постановою №738, не включається до доходу фізичної особи-підприємця платника єдиного податку.
Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738.
Порядком визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти:
Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство економіки України. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп визначено статтею 292 Кодексу.
Відповідно до пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначено пунктом 292.11 статті 292 Кодексу, зокрема, це суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
