За даними офісу Генерального прокурора України, від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України й станом на травень 2023 року задокументовано 190 фактів сексуального насильства, в тому числі проти жінок – 136 випадків, проти чоловіків – 54, проти неповнолітніх – 13.
До сексуального насильства відноситься не тільки зґвалтування, а й примусове спостерігання наруги над іншими людьми, погрози щодо насильства, утримання жінок і чоловіків в одній камері, ненадання засобів гігієни тощо.
Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій – не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права і прав людини. Воно застосовується ворогом для деморалізації мирного населення і може мати значний негативний вплив на фізичне і моральне здоров’я постраждалих людей. Тож винні у таких злочинах повинні бути покарані, а суспільство завдяки засобам масової інформації має знати про це.
***
Тренінг “Висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: що потрібно знати журналістам?” відбувся у запорізькому навчально-тренувальному центрі. Його ініціатори і організатори – НСЖУ, Фонд доктора Деніса Муквеге, Центр журналістської солідарності Запоріжжя. Відкриваючи тренінг, медіаекспертка, перша секретар НСЖУ, співголова експертної групи Європейської федерації журналістів з питань гендерної рівності й різноманітності Ліна Кущ наголосила, що висвітлення випадків сексуального насильства, пов’язаного з воєнним конфліктом, справа непроста, але дуже необхідна. Про це треба говорити, писати. Суспільство повинне знати про сексуальні злочини, аби допомогти потерпілим якнайшвидше повернутися до нормального життя.
Ліна Кущ ознайомила колег з основними підходами до створення матеріалів з теми сексуального насильства.
– На цій темі не можна хайпувати. Головне – допомогти жінкам, які пережили цю трагедію, подолати її наслідки. Журналісти мають навчитися вести розмову з тими, хто пережив полон і зазнав сексуального насильства.
Правозахисниця, громадянська журналістка, директорка з комунікацій ГО “СЕМА Україна” Людмила Гусейнова три роки провела у донецькій в’язниці за звинуваченням у патріотичних дописах. Після звільнення за обміном вона активно допомагає жінкам пережити наслідки сексуального насильства.
– В громадській організації “СЕМА Україна” понад пів сотні жінок, які зазнали сексуального насильства в полоні, – говорить Людмила. – Журналісти беруть у них інтерв’ю, однак не завжди досягають бажаного результату – допомогти потерпілим відновити здоров’я і повернутися до звичайного життя.
Людмила Гусейнова рекомендувала учасникам тренінгу дуже ретельно готуватися до інтерв’ю з потерпілими, аби не завдати їм шкоди і додаткового болю. Конфіденційність – першочергова вимога при підготовці і проведенні інтерв’ю. Про потерпілу людину не слід розпитувати її земляків, сусідів. Краще скористатися інформацією соціальних служб. Для спілкування з потерпілою бажано знайти затишне безлюдне місце. Якщо буде вестись відеозапис, слід забезпечити повну анонімність особи і місця проведення інтерв’ю. Зважаючи на делікатність теми і психологічний стан потерпілої людини, варто запросити на зустріч психолога або соціального працівника, які вже спілкувалися з цією людиною. Це придасть їй впевненості.
За словами Людмили Гусейнової, потерпілі від сексуального насильства дуже вразливі, тож журналістам під час інтерв’ю потрібно обдумувати кожну фразу. Ці люди не просто на прохання журналістів розповідають свою історію. Вони дуже потребують конкретної допомоги в лікуванні, вирішенні житлових проблем тощо. Брати на себе ці та інші турботи журналісту не варто, а от добути і надати потерпілим необхідну інформацію щодо їхніх потреб – це цілком закономірно.
Під час практичної частини тренінгу журналісти провели кілька інтерв’ю, в яких використали набуті знання. А потім разом з Людмилою Гусейновою визначили власні недоліки, щоб уникнути їх у подальшому.
Правові аспекти роботи журналістів, які працюють з тематикою СНПК, учасникам тренінгу пояснила координаторка лінії правової допомоги Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”, адвокатка Регіна Харченко. За її словами, потерпілі від сексуального насильства вважають судовий процес найскладнішою процедурою у розслідуванні сексуальних злочинів, оскільки їм доводиться привселюдно давати свідчення. Тому ця чутлива тема вимагає особливої відповідальності у її висвітленні.
Учасники тренінгу переглянули відеозвернення Людмили Макей – української журналістки, художниці, учасниці програми професійного захисту “Резиденція в Косово”. Вона розповіла про досвід фіксування воєнних злочинів у вигляді насильства. Розслідувати такі злочини та інформувати про них громадськість треба якомога раніше, оскільки з часом потерпілим все важче повертатися до пережитого, а злочинців через кілька років майже неможливо притягти до відповідальності.
Журналістам стануть у пригоді і основні положення Кодексу Наді Мурад, іранської правозахисниці, Нобелівської лауреатки, яка пережила страхіття сексуального рабства і робить багато для захисту жінок. Кодекс Мурад носить рекомендаційний характер ефективного й етичного збирання та використання інформації, отриманої від осіб, котрі зазнали сексуального насильства.
По закінченні тренінгу всі його учасники отримали відповідний сертифікат.
Ніна Деркач.
