Автомобіль – вірний металевий помічник людини, якщо їздити сумлінно й відповідально. Так повелося здавна. Проте разом із цим він, як жива істота, хоче розуміння, поваги до себе – словом, власник має приділяти своїй «ластівці» немало часу. Про це цікаво сказано в культовому фільмі «Бережися автомобіля»: «Кожен, хто не має машини, мріє її купити. А кожен, хто має, мріє її продати. І не робить це лише тому, що, продавши, залишишся без машини».
83-річний Микола Семенович Колесник – ветеран праці, Почесний громадянин Запорізького району, якому присвятив більше 50-ти років трудової діяльності. Був учнем на ЗТЗ, за фахом – слюсар-складальник, але більше половини його життя пов’язано з дорогою. За 64 роки водійського стажу 22 пропрацював водієм у Запорізькій районній раді. Колишнього голову І.А. Гоменюка возив ще з часів його приходу в район. Директор тогочасного радгоспу «Комінтерн» (с. Лежине), другий секретар райкому партії, а потім і очільник ЗРР … Посади Івана Артемовича змінювались, а водій завжди був єдиним і неповторним. Власну професію знає як свої п’ять пальців. З таким водієм жодні ями та вибоїни не страшні.
За кермо сів ще в Радянській армії, куди був призваний в 1957 році. Після завершення двомісячного навчання став прикордонником. Служив в білоруському місті Гродно, стояв на польському кордоні. Ще перед призовом чоловік закінчив водійські курси, що і стало в нагоді. На той момент він вже мав водійські права, тому згодом командування частини відправило в автороту. Працював на вантажівці, автобусі. Під час служби вступив до лав КПУ, і до його водійської сторінки життя це теж додало ваги.
Повернувшись до цивільного життя, чоловікові вдалося попрацювати водієм в колишньому автопарку на Верхній Хортиці, у Верхньохортицькому райкомі КПУ, партійних та радянських органах. Йому довіряли возити багатьох високопосадовців. Адже як спеціаліст мав лише хороші відгуки: порядний, відповідальний, обережний, оперативний водій, в практиці якого ще не було жодного ДТП.
Микола Семенович – щасливий власник ВАЗ-2161 1987 року випуску. Веде здоровий спосіб життя, не п’є, не палить, сам дбає про технічне «здоров’я» своєї рідної автівки. Крім неї, може водити і будь-який інший транспортний засіб – відкриті всі водійські категорії. На свою «ластівку» не скаржиться, каже, що живуть душа в душу. Інколи на ній у справах їздять син і зять. Нових сил щодня надає також люба сім’я. Досвідчений водій одружений, має двох дорослих дітей, онуків та правнучку. Впевнений, що все в своєму житті зробив правильно, сповнений енергії, немов молодий, і «зніматися з траси» не планує ще довго.
Тож щиро вітаємо Миколу Семеновича, а також усіх автомобілістів і дорожників району з прийдешнім професійним святом. Зичимо здоров’я, радощів, добробуту, рівної та щасливої дороги, куди б не довелося їхати. Ні цвяха, ні жезла вам, дорогі майстри керма!
Віталій АНДРІЄЦЬ.
