Наші люди – це ЗОЛОТО!
Наш співочий колектив з початку війни випік більш ніж триста кг хлібобулочних виробів, тільки за один останній день випекли 70 кілограмів хліба.
У перший день війни, обговоривши ситуацію з нашим депутатом Запорізької районної ради Роман Тарасевич було вирішено пекти хліб, нашій територіальній обороні. Роман Анатолійович надав усі необхідні продукти – муку, олію. Він –«Людина з великої літери!»
З розпорядження директора КУ “Центр соціальних послуг Широківської громади” Дмитро Лук’яненко допомагаємо людям похилого віку, передаємо продукти, варимо їжу коли вони того потребують, реагуємо по ситуації.
Збором гуманітарної допомоги, займаються працівники Ручаївського центру дозвілля, відповідальна за збір Marina Danilova.
Передаємо допомогу людям, що опинились у складних життєвих обставинах і багатодітним родинам села Дніпрові Хвилі від Ручаївки.
14 000 гривень зібрали жителі Миколай-Поля і передали у громаду для потреби територіальної оборони.
Дякую фахівцю Олені Голоті, Еремеевой Світлані
Сини яких першими вступили до лав тер.оборони і боронять зараз підступи до м.Запоріжжя.
Майже своїми силами вони зібрали і відвезли до Августинівки два легкових автомобіля харчів, картопля, мясо, сало і т.д.
Мішок муки і олію надав місцевий підприємець. Це була перша допомога. Миколай-Пільці дуже легкі на підйом, уже на другий день зносили теплі речі, харчі, випічку, консервацію, гроші, несли усі від мала до велика!!! Це наші люди! Вони неймовірні!!!
Працювало три пункти збору, для зручності населення, потім все зібране відвозили до школи.
На території Миколай-Пільського округу в трьох населених пунктах є відповідальні за збір будь-якої інформації.
Сформована група ініаціативних чоловіків “Супротив” серед яких три дівчини, задача яких опікуватись одинокими та престарілими людьми, а саме доносити їм інформацію як реагувати і куди звертатися у разі необхідності.
Чоловіки цілодобово патрулюють три населених пункти.
Старший із яких напряму на зв’язку з громадою, з фахівцями, які відповідають за обороноздатність з взаємодію з військовими та правоохоронцями.
За допомоги небайдужих відновлено бомбосховище, відремонтували електропроводку завезли воду, стільці.
Мене до глибини душі вразила поважного віку жінка, яка одна з перших принесла гроші.
Я намагалась їй пояснити, що їй самій знадобляться ці гроші…
Якби ви бачили її очі, повні сліз, суму та болю…
Одним словом, горе об’єднує людей.
Тримаймося, дорогі. Разом ми ВЕЛИКА СИЛА!!!
