Промінь

Запорізькі журналісти познайомилися з культурою болгарської громади

Сонячна Болгарія. Хоча я ніколи там не була, цими днями вона стала мені ближчою і ріднішою завдяки знайомству з її чудовими представниками. Це голова Запорізького обласного товариства болгарської культури Василь Мітков, його син – відомий запорізький художник Вадим Мітков та професор ЗНУ Володимир Мільчев, які не тільки прокладають місток дружби між українським і болгарськими народами, а й зробили вагомий внесок у розвиток нашої держави.

 За сприяння Центру журналістської солідарності Запоріжжя ми відвідали Почесне Консульство Республіки Болгарія в Запорізькій області. Наші нові друзі розповіли про про культуру, традиції та звичаї болгарського народу. Василь Мітков, зокрема, зупинився на історії та діяльноста товариства, яке було створено у Запоріжжі ще до проголошення Незалежності України – 19 липня 1991 року. Відтоді організація активно працює на всій території області, особливо в місцях компактного проживання етнічних болгар, а також житті діаспори під час війни.

Про стан болгарської етнічної громади в Запорізькій області від здобуття Україною незалежності до початку війни. Частина І

Голова Запорізького обласного Товариства болгарської культури, к.т.н. Василь Митков

Початок діяльності ЗООБК слід віднести до часу Перебудови – другої половини 1980-х років. Спроби офіційно зареєструвати товариство робилися, починаючи з 1989 року, але закінчувалися невдало. Офіційною датою його заснування є 19 липня 1991 року (свідоцтво про реєстрацію за № 13, видане Запорізькою обласною радою народних депутатів).

Вже за перші п’ять років існування Товариства, вдалося зробити дуже багато. Протягом майже 3 років (1992-1994), видавався щомісячний додаток болгарською мовою до газети «Індустріальне Запоріжжя» – сторінка «Роден бряг». Запрацювала недільна школа.

Значними є успіхи членів товариства в наукових дослідженнях, присвячених болгарам України. Цією ділянкою роботи керує д.і.н., професор Запорізького національного університету Володимир Іванович Мільчев.

Проводиться комплекс заходів спрямованих на увічнення пам’яті про найбільш видатні події і діячів болгарської історії. Були споруджені пам’ятник болгарам, постраждалим від політичних репресій в селі Коларівка Приморського району (1999), бюст Христо Ботева в селі Ботєво Приазовського району (2005), пам’ятник Василу Левському в м. Бердянськ (2009), пам’ятна дошка, присвячена засновнику болгарської держави – хану Аспаруху в м. Бердянськ (2009), пам’ятна дошка, присвячена засновнику болгарської держави – хану Аспаруху в м Запоріжжя на площі Профспілок (2010) і пам’ятна стела на місце його поховання (завод Запоріжкокс 2012).

Сьогодні Запорізьке обласне товариство болгарської культури здійснює свою діяльність на всій території Запорізької області в місцях компактного проживання етнічних болгар, чисельність яких становить близько 30 тисяч осіб

До складу товариства входить 6 діючих організацій: у Приморському (1) і Приазовському (1) районі, а також у містах Запоріжжя (2), Мелітополі (1) і Бердянську (1).

Приморське районне болгарське культурно-освітнє товариство «Съдружество», фактично, почало діяти ще восени 1989 року, будучи однією з найстаріших болгарських організацій в Запорізькій області. Однак офіційно товариство було зареєстровано 21 грудня 1991 року, вже в незалежній Україні. Організатором і беззмінним керівником товариства, протягом останніх 18 років є Стефан Дмитрович Намлієв. Також активні й інші засновники товариства, які є керівниками його первинних осередків у різних болгарських селах Приморського району: Л. паскалов, М. Димитрова-Сушко, І. Рулевський, С. Лазарєв, В. Бистрова, Л. Болжеларська, Л. Златєва, А. Карауланов, Є. Божкова, А. Генов, Е. Варбанський, І. і Ф. Намлієви.

Вже з вересня 1989 року, в середніх школах 13 сіл і в самому місті Приморську було організовано факультативне вивчення болгарської мови. На Приморському районному радіо регулярно виходили в ефір з передачею болгарською мовою Марія Димитрова-Сушко і Леонід Паскалов. З того ж, 1989 року, веде свій відлік і болгарська сторінка «Ізвор» в районному віснику «Приморський степ».

Гордістю суспільства є і численні фольклорні колективи, що діють у багатьох болгарських селах району: «Врътеница» (Гюневка), «Червена китка» (Петрівка); «Вайсал» (Лозуватка); «Бановські звънчета» (Банівка); дитячо-юнацький танцювальний колектив «Приморскі жар», який діє на базі Приморського регіонального україно-болгарського ліцею.

Бердянське болгарське товариство «Родолюбіє» було створено в 1992 році, на базі клубного об’єднання болгарської культури при Будинку культури «Будівельник». Першими головами товариства були Петро Петрович Турлаков і Анатолій Пилипович Генов. З 1998 року товариство очолює Лариса Іванівна Савченко (Стальова).

Починаючи з 1995 року в школах Бердянська і Бердянського району були відкриті факультативи з вивчення болгарської мови. Зокрема, при ЗОШ № 5 працює міжшкільний факультатив, де болгарська мова вивчається як програмний предмет. Як експеримент товариству вдалося спільно з міськвідділом освіти розпочати навчання болгарської мови в дошкільному закладі № 33. Зусиллями активістів товариства, 24 червня 1999 року при ДК «Будівельник» був відкритий культурно-інформаційний центр болгар Таврії, який став осередком болгарської культури в Бердянському районі. Центром проводяться семінари для вчителів болгарської мови Запорізької області, керівників болгарських фольклорних колективів, при ньому працює недільна школа з вивчення болгарської мови, студія болгарського народного танцю та пісні. Центр спільно з болгарськими товариствами області є засновником і організатором регіонального фестивалю болгарської культури «Ізвор».

Мелітопольське товариство болгарської культури «Балкани» було створено 3 грудня 1994 року, а офіційно зареєстровано 16 січня 1995 року. У 1994-2000 роках організацію очолював Євген Папазов, а з грудня 2000 року Сергій Пачев.

У 1994-1995 роках, як додаток до мелітопольської міської газети «Новий день» С. Пачев і С. Христов видали 5 номерів болгарської сторінки «Възраждане». Фольклорний ансамбль «Балкани» є дипломантом багатьох фестивалів, має у своєму активі сольний диск, до якого увійшли найкращі пісні з його репертуару. У товаристві «Балкани» створена дослідницька група у складі вчених і студентів, якою керує сам голова товариства к.і.н., доцент С. Пачев, який є автором понад 30 робіт з історії приазовських (Таврійських) болгар.

З 2002 року головою Опікунської ради болгарського товариства в Мелітополі став відомий підприємець Сергій Семенович Желєв, який робить великий внесок у болгарське відродження, як в Мелітополі, так і у всій Запорізькій області.

Приазовське районне болгарське товариство «Дружба» було створено в 1994 році. Його організатором стала вчителька Перво-Миколаївської школи Валентина Петрівна Тупузлієва, яка, також, першою в районі організувала факультативне вивчення болгарської мови. З 2000 року керівником товариства є Микола Миколайович Петков. На початковому етапі свого становлення суспільство відчуло дієву та ефективну підтримку з боку голови Приазовської районної державної адміністрації, болгарина-родолюбця Миколи Миколайовича Калаянова. У всіх болгарських селах налагоджена робота факультативів, заняття в яких проводять місцеві вчителі – випускники болгарських вузів, а також фахівці, відряджені МОН Болгарії. У районі, завдяки організаційній та фінансовій підтримці товариства, діють три болгарських фольклорних колективи: «Росиця» (в селі Богданівці), «Седянки» (при Ботевському сільському Будинку культури) і «Славейче» (при Ботєвському відділенні Приазовської дитячої музичної школи). Обидва вони є учасниками і лауреатами багатьох музичних конкурсів і фестивалів.

Запорізьке міське болгарське товариство «Родніна» було створено в 1996 році. Особливої уваги заслуговує діяльність фольклорного колективу товариства «Родніна», що носить ту ж назву. Ініціаторами його створення і першими учасниками є Штерева Земфіра Іванівна і Фуклева Марія Олександрівна. Ансамбль є незмінним учасником республіканського фестивалю національних культур «Ми – українські», обласного фольклорного фестивалю болгарської культури, виступів на соборах болгар України. При товаристві була створена і функціонує бібліотека болгарської літератури, аудіо-, фото- та відеотека, в зборах яких відображені основні моменти діяльності товариства «Роднина», життя болгарської діаспори в Запорізькій області та в Україні взагалі.

Запорізьке міське болгарське товариство святих Кирила і Мефодія є найбільш молодою з діючих в області болгарських організацій – воно було зареєстровано 23 березня 2000 року. Свою діяльність це товариство здійснює на території міста Запоріжжя. Першим головою товариства був Мілєв Іван Дмитрович (вже покійний), а нині товариство очолює Тюркеджі Петро Петрович. Активно відвідують товариство близько 100 осіб, з числа болгар, які проживають в обласному центрі. До правління суспільства, протягом останніх років входили і входять такі його активісти: Л. Кара, Д. Преда, А. Зубченко, А. і Д. Тигови, В. Боднар, П. Младенов, Е. Сатарова, П. і А. Тюркеджі. При суспільстві діють фольклорний колектив і недільна школа. Нещодавно (2011 році) це товариство було перереєстровано в Міське болгарське товариство «В’їзраждани».

Головним завданням ЗООБК, як і всіх товариств, що водять у його складі, є збереження, розвиток і популяризація болгарської культури, традиції і звичаїв на території Запорізького краю і всієї України.

З цією метою ЗООБК було видано під. авторством Міткова В.В. чотири книги: «Болгари на Запорізькій землі: сторінки історії та культури » (2007), «Голгофа болгар Таврії: анатомія репресій. 1920-1940 роки» (2009), «Традиційна кухня болгар Південної України» (2011) та «Болгари Таврії: 150 років історії» (2012). Також з 2012 р., по 2017 з нагоди (150-155 річних ювілеїв) переселення болгар в Таврії, у всіх болгарських селах були встановлені пам’ятні стели присвячені цій знаменній даті і випущений документальний фільм і книги.

У період початку російської окупації, в місцях де компактно проживають етнічні болгари, силами Запорізького обласного товариства болгарської культури, було організовано евакуацію людей, загальної чисельності близько 1000 осіб, частина з яких, поїхала далі до Болгарії, за домовленістю з болгарською стороною, а частина залишилася тут у місті Запоріжжя.

В даний час їм надається всебічна допомога в адаптації на знову заселених місцях, в тому числі і в організації проведення спільних заходах, спрямованих на збереження болгарської культури, звичаїв і традицій.

Частина ІІ. 2022 – 2025 рр.

Інформація про стан болгарської етнічної громади в Запорізькій області після початку російської агресії та окупації Таврії

 

Демографічний стан болгарської громади в Запорізькій області (на неокупованих і окупованих територіях). Територія Запорізької області у її довоєнних межах становить 27 180 км². Населення області станом на 1 січня 2015 року (останні статистичні дані, надані перед війною обласним статистичним управлінням) становило 1 765 926 осіб. З них болгари — 27 764 особи (1,44%).

Абсолютна більшість болгар регіону — це нащадки переселенців із бессарабських колоній (1861–1862 роки). З початку російського вторгнення в лютому 2022 року 74% території області, включно з усіма місцями компактного проживання таврійських болгар (за винятком міста Запоріжжя та прилеглих районів), опинилися під окупацією.

Болгарське населення компактно проживає у тридцяти населених пунктах, розташованих у Приморському (17), Приазовському (8), Бердянському (5) та Якимівському (2) районах. Крім того, болгари становлять значну частину населення в містах Приморськ, Бердянськ, Мелітополь, Якимівка та Приазов’я. В обласному центрі Запоріжжі, який залишається під українським контролем, проживає близько 5 тисяч етнічних болгар — як давні мешканці, так і біженці з окупованих територій.

Міграція представників болгарської громади у зв’язку з війною.

У перші два місяці війни — березень і квітень 2022 року — завдяки зусиллям Асоціації болгар України, місцевих болгарських організацій, а також відповідних міністерств і служб Республіки Болгарія було організовано евакуацію із Запорізької області. Із міста Запоріжжя та окупованих Бердянська, Приморська й Мелітополя до Болгарії було відправлено 17 автобусів, у яких загалом перебували 920 осіб — переважно жінки, діти та літні люди. Їх тимчасово розмістили у Варненській, Великотирновській та Пловдивській областях.

Більшість біженців з окупованих територій залишилися в Болгарії. Болгари з обласного центру Запоріжжя, які були евакуйовані, у переважній більшості повернулися додому (близько 90%).

Подальша еміграція до Болгарії триває головно з окупованих районів — через територію Росії, а далі через Білорусь до ЄС або через Грузію та Туреччину. Українські джерела не мають точних даних щодо кількості осіб, які виїхали. У разі посилення спроб окупантів захопити місто Запоріжжя очікується нова хвиля біженців.

Стан болгарських шкіл та недільних шкіл.

До початку війни у Запорізькій області були створені умови для задоволення освітніх потреб болгар, які компактно проживають у регіоні. У 2020/2021 навчальному році 605 учнів шкіл Бердянської та Приморської міських рад, а також сіл Бердянського, Приморського та Приазовського районів вивчали болгарську мову як предмет або за вибором (загалом у 17 школах). Із них 141 учень — у сільській місцевості.

Після початку окупації вивчення болгарської мови, як і викладання української, було припинено, а навчальний процес повністю переведено на російську мову. Офіційна аргументація окупаційної влади звучить так: Болгарія є членом ЄС і НАТО, тому дітям на окупованих територіях «не потрібно вивчати її мову».

Діяльність Приморського українсько-болгарського ліцею була припинена, а його матеріально-технічна база, створена за сприяння Міністерства освіти Республіки Болгарія, була розграбована.

У Запоріжжі, на території, контрольованій українським урядом.

Для дітей біженців організовано недільні школи в онлайн-форматі: недільна школа Запорізького регіонального товариства болгарської культури «Светлина», школа Бердянського міського болгарського товариства «Родолюбіє» та інші — загалом 111 учнів.

Основна проблема цих шкіл — відсутність учителів, відряджених Міністерством освіти Болгарії, які могли б викладати, навіть онлайн. Це особливо важливо для випускників шкіл, які мають намір вступати до вищих навчальних закладів у Болгарії.

Культурна діяльність болгарської громади в місті Запоріжжя.

Болгарська громада в Запоріжжі, що перебуває на підконтрольній Україні території, користується підтримкою місцевої влади та державних інституцій.

На базі евакуйованих адміністрацій — Андрівської, Богданівської, Ботівської та Софіївської (сільських), Бердянської, Приморської та Приазовської (міських), а також Бердянської та Мелітопольської (районних) — організовуються культурні ініціативи, спрямовані на збереження національної ідентичності.

Регулярно проводяться святкування національних і державних свят Болгарії. Через близькість Запоріжжя до зони бойових дій (30 км) усі ці заходи організовуються в місцях, обладнаних бомбосховищами.

https://www.facebook.com/share/v/1CvNtDrErb/

Професором Володимиром Мільчевим, у тісній співпраці із правлінням ЗОТБК та всіма міськими й районними болгарськими організаціями, які воно об’єднує, за фінансування фонду «Дім Європи»,було створено Ютьюб-канал «Болгари Таврії», присвячений історії, мові та культури громади:

https://www.youtube.com/@%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%A2%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D1%97

Вплив воєнних дій на громаду та пов’язані з цим труднощі й потреби.

Сьогодні, в умовах надзвичайної агресії з боку Російської Федерації, наша громада — особливо біженці болгарського походження — потребує підтримки. Ми повинні зберегти й передати молодшому поколінню наше багате культурне надбання, фольклорні традиції та духовні цінності, водночас надаючи гуманітарну допомогу постраждалим від війни. Див., наприклад, виступ голови ЗОТБК Василя Міткова: https://www.youtube.com/watch?v=u5Brod5Yb5I

Необхідно розширювати культурну й гуманітарну співпрацю, зокрема:

  1. Гуманітарна підтримка для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з болгарської громади — вдосконалення механізмів допомоги найбільш уразливим категоріям (дітям, людям похилого віку).
  2. Реалізація міжнародних науково-дослідницьких проєктів — участь у програмах Ради міністрів, Міністерства освіти і науки, Агенції з питань болгар за кордоном, а також в інших ініціативах на підтримку культурної, соціальної та освітньої діяльності.
  3. Налагодження партнерства і спонсорства між болгарськими громадами в селах Запорізької області (на підконтрольній Україні території) та громадами в Республіці Болгарія, особливо в галузі освіти, культурного розвитку та підвищення громадської обізнаності.

В цілому ж, болгари, які переселилися до обласного центру м.Запоріжжя впродовж 2022 – 2025 рр., в масі своїй інтегрувалися в громадську діяльність під проводом Запорізького обласного товариства болгарської культури. Спільно з їх товариствами проводяться заходи, спрямовані на збереження та розвиток болгарської культури. За їх участі було оновлено склад правління ЗОТБК, в якому взяли участь і переселенці з ТОТ.