Введення воєнного стану на території України та повномасштабна війна, розпочата країною-агресоркою, безумовно, вплинули на всі сторони життя українців. Втім, суб’єкти правотворчості надзвичайно активно реагували на приведення у відповідність нормативного регулювання у сферах, які вимагали того насамперед. Не оминули зміни і галузь сімейного права, де одними із найпоширеніших питань, які постали перед громадянами, це було питання державної реєстрації смерті.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 26.02.2022 № 606/5 «Про внесення змін до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» формалізовано принцип екстериторіальності щодо реєстрації таких актів.
З огляду на зазначене, для державної реєстрації смерті особи необхідно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС на території України із відповідною заявою та документами, що підтверджують смерть особи.
09.03.2022 Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Офісом Генерального прокурора було прийнято спільний наказ № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами
Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України».
Із вказаного документа вбачається, що для реєстрації смерті особи попередньо необхідно одержати лікарське свідоцтво про смерть за формою № 106/о або фельдшерську довідку про смерть за формою № 106-1/о.
Для встановлення факту смерті людини та отримання в подальшому лікарського свідоцтва про смерть потрібно звернутися до закладів охорони здоров’я та/або органів Національної поліції України.
Залежно від обставин смерті, а також активності бойових дій на території, де особа померла, лікарське свідоцтво про смерть може видаватися також працівниками бюро судово-медичної експертизи.
Фактично за умови, що ознак насильницької смерті особи немає, необхідні документи видаватимуться медичними закладами. Якщо ж такі ознаки є, додатково будуть задіяні органи Національної поліції України та працівники бюро судово-медичної
експертизи.
Доречно зауважити, що у випадку, якщо особа загинула на території, де ведуться активні бойові дії, у результаті чого тіло особи може бути відсутнє (наприклад, у випадку попадання снаряду в помешкання особи) або не знайдено, лікарське свідоцтво про смерть неможливо оформити. У такому разі для реєстрації смерті особи необхідно буде звертатися до суду із заявою про встановлення факту смерті особи або оголошення її померлою.
За вказаних обставин важливо вчинити сукупність дій, спрямованих на подальше оформлення доказової бази для звернення до суду.
Так, необхідно, за можливості, здійснити виклик органів Національної поліції України, які зафіксують факт звернення із повідомленням про смерть людини, здійснять огляд місця подій. Паралельно може бути здійснено виклик екстреної медичної допомоги для фіксації повідомлення про смерть особи.
Крім того, не буде зайвим складення акта про настання смерті, наприклад, родичами, сусідами або іншими особами, які стали свідками відповідних подій. У зоні активних бойових дій це може бути взагалі єдиний документ, який підтверджує смерть
особи, оскільки у окремих ситуаціях виклик органів Національної поліції та екстреної медичної допомоги буває унеможливлений. У такому акті доцільно зазначити усі відомі дані про померлого (ПІБ, приблизний вік, адресу проживання/смерті), відомості про осіб, які склали акт, та інші відомості (наприклад, що смерть настала внаслідок обстрілу будинку тощо).
За результатами вчинення описаних вище дій та збору інших доказів здійснюється звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті особи. Після розгляду такої заяви суд приймає відповідне рішення, на підставі якого здійснюється реєстрація смерті
особи у органах ДРАЦС.
Серед доказів, які можуть бути подані до суду разом із заявою (окрім наведених вище), можна надати документи, що посвідчують особу загиблого; підтвердження родинного зв’язку між заявником і померлим; документи із органу ДРАЦС, що
підтверджують неможливість реєстрації смерті померлого; документи про смерть загиблого, видані органами на тимчасово окупованих територіях України (свідоцтво про смерть, лікарське свідоцтво про смерть, довідка про причину смерті); документи, які свідчать про перебування загиблого в певний час у місці своєї смерті (витяги з журналу бойових дій,акти про настання смерті, реєстрація місця проживання тощо). Крім того, доречно надавати суду відомості із офіційними повідомленнями з преси щодо обставин, за яких особа загинула.
З огляду на наведене реєстрація факту смерті особи також спрощена в умовах воєнного стану. Складними залишаються ситуації, коли особа померла на територіях активних бойових дій або за умов, коли неможливо отримати лікарське свідоцтво про
смерть. Втім, така ситуація також може бути вирішена шляхом звернення до суду із відповідною заявою. При цьому і у вказаній сфері законодавець діє відповідно до вимог часу та вносить оптимальні зміни, спрямовані на максимальне спрощення чинних
процедур.
Тетяна КУВАКІНА,
начальник Запорізького відділу ДРАЦС
у Запорізькому районі Запорізької
області Південного міжрегіонального
управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
