Величне, прекрасне і завжди хвилююче видовище – хлібна нива, яка колоситься янтарним зерном. Нічого не може зрівнятися з цим рукотворним дивом, бо сюди хлібороби вклали часточку своєї душі, свою майстерність, енергію і вміння. І хліб для нас усіх не просто матеріальне поняття, а святиня.
Середина літа. Спека неймовірна. На полях ПП «Агрофірма «Славутич» кипить робота, триває збирання ранніх зернових і зернобобових. Цього літа, червень-початок липня, поля буквально заливало, шквалисті вітри повалили хліба, тому косовицю розпочали із значним запізненням. І тепер поспішають, щоб зменшити втрати, адже площі до збирання досить значні.
Про особливості нинішньої кампанії ми поговорили з головним агрономом господарства Сергієм Костенком, прибувши на поле у розпал робіт.
– Початок жнив видався складним, зливи та буревії поклали хліба, особливо постраждав горох, дісталося також пшениці та іншим культурам (полягло близько 30% площ). Тож збирання йде непросто, із застосованням стеблопідйомників. Але ми не опускаємо рук, а ударно працюємо, тому що знаємо, нашу роботу за нас ніхто не зробить. На полеглому горохові довелося затриматися набагато довже, ніж зазвичай, він показав близько 25 ц/га. Озимий ячмінь дав в середньому 45 центнерів на круг, ріпак – 25 ц/га, хоча сподівались на вищі показники. Наразі всі сили сконцентровані на збиранні озимої пшениці, якої скошено 15% від запланованого.
Жнивують 8 агрегатів, під управлінням Олександра Винника, Євгена Гаврилюка, Валерія Шпака, Михайла Стукана, Дмитра Дуйловського, Віталія Курти, Юрія Максимова, Андрія Мельника.
Забирають збіжжя і відвозять на тік водії: Юрій Петішкін, Олександр Біднина, Анатолій Якубін, Сергій Шаповалов, механізатори Олександр Дорогокупля, Іван Яременко, Олександр Осипенко, Евген Постоєнко, Сергій Буряк, Олександр Костирєв, Олександр Туманов, Олександр Ксендзов.
До речі, чудово виручають прицепи НТГ-16 Оріхівського заводу ТОВ «ОЗСМ «Агротех», вони не роблять велику колію на полі, мають добру керованість, достатню вантажопідйомність, до 12 тонн, що дозволяє зменшувати кількість ходок, тобто економити ресурси. Таких прицепів у господарстві сім. Цією технікою дуже задоволені, як і інші колеги-аграрії, котрі її придбали.
Журналістам «ЧП» цього дня вдалося побачити роботу двох жнивних агрегатів і трохи поспілкуватися з комбайнерами. Зо два десятки жнив на рахунку хлібороба Евгена Гаврилюка, та нинішні особливі, повільно веде він свій степовий корабель (Нью Холанд) на особливо складній ділянці, щоб максимально зібрати прибиту додолу пшеничку. Він докладає максимум зусиль, працює на совість. Цікаве спостереження: позаду, на відстані 100 м за комбайном, немов контролер-охоронець, чимчикує по скошеному полю лелека, розшукуючи у стерні зернятка… Якщо бузько супроводжує, певно, це добра прикмета.
Не полишає тривога за врожай і досвідченого комбайнера Михайла Стукана, але він впевнено тримає кермо свого вже «немолодого» Lexiona. Йому допомагають досвід, професіоналізм та майстерність. На наше запитання про цьогорічні жнива відповідає стримано, мовляв, все добре, працюємо у звичному режимі.
Робота на підприємстві ведеться у комплексі. На підготовці грунту трудяться Василь Яцола, Валерій Краснокутський, Олександр Ксендзов. За протипожежну безпеку відповідають Сергій Зудін та Володимир Ватаманюк на чолі з Віталієм Ліхачовим.
Справедливо кажуть: не той хліб, що у полі, а той, що у коморі. Тому в агрофірмі багато уваги приділено токовому господарству, завідуючий током Руслан Мельниченко завжди слідкує, щоб був порядок і робота налагоджена як часовий механізм. На току вправно працюють Микола та Лідія Макаренки, Максим Процько, Василь Робу, Петро Бакум, Володимир Волков. Немає нині вихідних у Світлани Заволжзької, яка здійснює контроль на ваговій, та інженерно-технічного підрозділу під керівництвом головного інженера Володимира Курти та інженера з експлуатації Сергія Семяніна, механіки мають діяти як швидка допомога, тільки виникла потреба, вони вже тут, як тут. У посиленому режимі працює «заправка», за яку відповідальний зав.складом Микола Четверик. Енергетичне господарство – турбота сумлінного Миколи Бовкуна. Пильно слідкує за злагодженістю організації виробничого процесу права рука заступника директора Олександр Мазур. Жниварі забезпечені харчуванням та водою.
«Жнивуємо важко, – констатує заступник директора з виробництва Іван Якович Костенко. – Втім нам вдалося вже зібрати 30% площ. Врожай є, і ми докладемо всіх зусиль, аби він був зібраний вчасно, без втрат і наповнив засіки. Якість збіжжя непогана, 2-3-й клас. Радіє серце з того, як розвиваються пізні культури: кукурудза, соняшник. Однак добрий врожай не гарантує високої ціни на с/г продукцію, навпаки, з початком жнив упала ціна на ячмінь та пшеницю. Зернотрейдери диктують свої правила.
Хочу наголосити, що в господарстві працюють справжні спеціалісти своєї справи, відповідальні, сумлінні, завзяті. А злагоджений колектив впорається з будь-якими труднощами».
«Славутич» – одне з найуспішніших господарств району, з року в рік тут вирощують високі врожаї, дбають про пайовиків та соціальну сферу села. У цьому велика заслуга генерального директора господарства, депутата ЗОР кількох скликань, мецената та добродійника Г.В.Марича, який веде соціально відповідальний бізнес, добримується високої культури виробництва, використовуючи у сільському господарстві передові технології науки та техніки і при цьому не забуваючи про людей, це робочі місця на селі, допомога ветеранам, закладам соціальної сфери, громаді.
Щедрих ужинків Вам та сприятливої погоди, шановні хлібороби!
Наталія СТІНА.
Фото Віталія АНДРІЙЦЯ.
