Чимало сіл і селищ, містечок Запорізького району географічно знаходяться на такій відстані від «нуля», від лінії зіткнення, простіше – від лінії фронту, що вважаються прифронтовою зоною. Звичайно, чимало мешканців виїхали з початку війни у більш безпечні місця. Але переважна більшість не хоче, або не в змозі покинути рідні оселі, залишити рідні місця. Влада територіальних громад по-різному влаштовує буденне життя своїх односельців, взаємодіє з міжнародними фондами, які надають допомогу. Про ситуацію у Степненській громаді Запорізького району розповідає Едуард Бобровицький:
«В нашому селі Степне, наприклад, щомісяця кожному мешканцю громади від малого до великого видають гуманітарні набори від Всесвітньої продовольчої програми ООН, крім того додаткові продовольчі набори від Благодійного фонду Говарда Баффета та організації GEM отримують найбільш вразиві категоріх громадян – пенсіонери та інваліди, багатодітні родини.
До речі, Howard Graham Buffett – американський бізнесмен, колишній політик, філантроп, фотограф, фермер… Основний капітал Баффетта складає його пакет акцій у Berkshire Hathaway. Баффетт харчується у мережі швидкого харчування, яка сподобалася йому настільки, що він її купив. Баффет живе у старому районі в центрі Омахи у двоповерховому будинку з п’ятьма спальнями, купленому ним ще 1957 року.
Благодійний фонд «Карітас» забезпечує всіх нужденнних гігієнічними наборами з великим асортиментом щоденно необхідного у побуті…
Навесні минулого року всі бажаючі, хто заздалегіть записався, отримали по 50 кг. посівної картоплі елітного сорту від відомої Нідерландської агрофірми. Чи виростили сельчани ту картоплю, чи просто з’їли – ніхто не перевіряв. А от минулої осені в нашому селі пройшла акція від «Food and Agriculture Organization of the United Nations». Кожному домогосподарству, хто виявив зацікавленість, видали по 30 однодобових курчат-бройлерів і по мішку стартового комбікорму. Ще й брошуру видали з рекомендаціями щодо їх вирощування від «Продовольчої та сільгоспоорганізації ООН».
Ми з донькою і двома онуками мешкаємо у селі лише 13 років. І можна сказати, не мали досвіду вирощування птиці на м’ясо. Але у підсумку були дуже задоволені, коли на третій місяць наші курчата виросли до 4-6 кілограмової ваги. І фактично забезпечили всю нашу родину відбірною курятиною на кілька місяців наперед. Довелося зберігати тушки у морозильних камерах, а ще й зробити кілька десятків власної домашньої тушонки…
Цього року на сторінках громади у Вайбері навесні було розповсюджене оголошення від французької благодійної організації ACTED, яка на розсуд власників домогосподарств запропонувала значну фінансову допомогу для широкого спектру господарської діяльності. То можливо було для вирощування свійських птахів і тварин, утримання молочних корів або кіз, створення на ділянці теплиць для вирощування овочів. Представники ACTED зробили відбір, відвідали кожне відібране для допомоги господарство, ознайомилися з реальними умовами і потребами. І… нарешті переважна більшість бажаючих отримала солідну фінансову допомогу.
Половину тієї суми, яку ми отримали, вистачило на придбання курчат-бройлерів та курчат-несучок, забезпечення на тривалий термін комбікормами, зерном пшениці і кукурудзи, зооветеринарними засобами і необхідними для догляду ліками, вакцинами. Бройлери ростуть, набирають вагу… Дорослі більш як піврічні курки несуть яйця… Справа працює.
Решту грошей, що залишилася, теж плануємо використати у такому ж напрямку. Коли дорослих бройлерів доведеться пустити під ніж, ми вирішили, що на осінь візьмемо ще одну партію курчат на таке ж вирощування.
Ну і наостанок, була нещоавно ще одна вагома гуманітрано-фінансова допомога. Кожна родина, яка подала заявку до «Premier Urgenc Inaternationale» отримали термінову міжнародну допомогу у вигляди значної суми грошей на кожного члена родини… Зрозуміло, що після дворічної епідемії КОВІДу, а тепер вже і майже трирічної війни із загарбниками, чимало громадян втратили роботу, про розміри пенсій літніх за віком людей годі й казати, та й заробітки тих, хто все ж таки має роботу, як то кажуть, – бажають бути кращими. То ж допомога від USAID, повітре мені, ні для кого не стала зайвою.»
Як виживають за сприяння благодійників жителі Біленьківської громади
Родимкіни та Плечун — багатодітні сім’ї із села Біленьке Запорізького району, які під час повномасштабної війни продовжують власні справи з вирощування овочів та розведення птиці. Вони та ще понад 200 родин отримали гранти від благодійного фонду “Карітас Запоріжжя” для ведення сільського господарства.
Родина Родимкіних
Ірина Родимкіна, жителька села Біленьке, разом з родиною п’ять років вирощували птицю для себе і на продаж. Коли почалася повномасштабна війна сім’я призупинила власну справу — боялися обстрілів, та й попит на продукцію знизився:
“Минулого року ми побоялися через часті обстріли втратити птицю. Обстрілів боялися, що знищиться, і боялися, що через обстріли люди почнуть масово виїжджати й нікуди буде реалізовувати”, — зізналася Ірина.
Ірина Родимкіна, родина якої отрималал грант від БФ “Карітас Запоріжжя” на ведення сільського господарства.
Родина Родимкіних порається у власній теплиці. Село Біленьке, Запорізька область.
Цьогоріч, отримавши грант на сільське господарство, Родимкіни відновили власну справу — знову почали розводити качок та курей. На 40 тисяч грошової допомоги родина змогла купити 100 голів курей та ще 30 — качок:
“Наразі війна, і стабільного доходу у родини особливо немає. Після подачі заявки майже через два тижні ми отримали кошти. Ми на ці кошти зробили новий брудер з термодатчиками. Я своїх клієнтів оповістила, люди вже чекають і вже в очікуванні, бо в цьому році я взяла нову породу, я дуже нею задоволена”, — розповіла Ірина.
Родина Плечун
Ще одна жителька села Біленьке, Вікторія Плечун, разом із сім’єю отримали грант на сільське господарство. Нині багатодітна родина на своїй прибудинковій ділянці у 15 соток вирощує зелень та овочі:
“У нас троє дітей. Вирощуємо і на продаж, і для себе. Вирощуємо картоплю, цибулю, кріп, петрушку. А потім будуть огірки, помідори, по можливості. Чоловік возить і в Запоріжжі продає”, — розповіла Вікторія.
Для того, аби обробити землю, родина орендувала трактор, втім це було дорого, тож сім’я хотіла придбати мотоблок — для цього подали свою заявку на участь у гранті:
“Оскільки ми хотіли купувати собі мотоблок, а таких коштів у нас не було, ми вирішили спробувати й нам виділили 30 тисяч на мотоблок. Так вигідніше: купив бензину, вийшов на город, переробив скільки треба і все. А трактор приїхав, весь город зробив і поки там дощі підуть вже треба буде чи копати, чи щось робить з ним”, — пояснила Вікторія.
Про проєкт з надання сільськогосподарських грантів
Усього понад 200 родин у Біленьківській громаді змогли отримати грант на ведення сільського господарства від благодійного фонду “Карітас Запоріжжя”. Координаторка проєкту Олеся Разгонова розповіла, що за тиждень від початку реєстрації надійшло понад 800 заявок на участь:
“Цей грант в нас розрахований на те, щоб людина більш-менш стабілізувалася на території, на якій вона зараз живе, та мала можливість якось розвиватися шляхом вирощування сільськогосподарських тварин або рослин. Забезпечувати свою родину вирощенням овочів або м’ясом”.
Олеся Разгонова, координаторка проєкту “Невідкладне реагування на війну в Україні, зокрема на звільнених територіях” БФ “Карітас :
Подати заявку на участь у проєкті могли бенефіціари, які мають певну категорію вразливості: багатодітні сім’ї, самотні батьки, сім’ї з дітьми віком до трьох років, люди з інвалідністю та безробітні у віці 50-60 років:
“Людина проходить вже зі сформованим проєктом, що вона саме хоче придбати на ці кошти, скільки це коштує, що вона хоче виростити і як далі розпоряджатися з тим, що в неї виросте”, — пояснила Олеся Разгонова.
Проєкт “Невідкладне реагування на війну в Україні, зокрема на звільнених територіях”, який надавав гранти на ведення сільського господарства, фінансується Норвезьким агентством з розвитку та співробітництва NORAD за підтримки благодійного фонду “Карітас Норвегія”.
Підготувала Наталія Стіна.
Фото Суспільне Запоріжжя
