Як особа, що виконує обов’язки керівника, може подати звітність в електронному вигляді, якщо керівник, який зазначений в ЄДР, мобілізований?
Інформація про зміну керівника юридичної особи може бути проведена контролюючим органом на підставі відповідних відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру.
Разом з тим, під час внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, можуть вноситись дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Наприклад, «опис обмежень» може містити дані про тимчасове зупинення дії трудового договору з керівником до закінчення терміну (строку) перебування на військовій службі у зв’язку з призовом за мобілізацією та тимчасове покладення обов’язків керівника на іншу особу.
Статтею 65 Господарського кодексу України зазначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Процедура державної реєстрації, внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань здійснюється відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Єдиний державний реєстр – створений з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до статті 9 Закону № 755 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, які, зокрема, містять дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться відповідно до статті 25 Закону № 755 на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до статей 63 – 66 ПКУ взяття на облік, внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру отриманих у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС, згідно із Законом № 755.
Отже, першоджерелом відомостей про юридичну особу, у тому числі про керівника юридичної особи є Єдиний державний реєстр.
У такому випадку та оскільки відомості стосовно «опису обмежень» керівника юридичної особи у порядку інформаційної взаємодії не надходять з Єдиного державного реєстру до ДПС, дані про керівника можуть бути змінені на особу, яка згідно з «описом обмежень» в Єдиному державному реєстрі тимчасово виконує обов’язки керівника, за зверненням платника податків до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Разом з тим, електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ (пункт 42.6 статті 42 ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 розділу ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується (пункт 8 розділу ІІ Порядку № 557).
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (пункт 9 розділу ІІ Порядку № 557).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий пункту 42.6 статті 42 ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (керівник) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557.
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених четвертим абзацом пункту 42.6 статті 42 ПКУ, зокрема отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника платника податків.
Закон України № 3603: новації податкового законодавства
Верховною Радою України 23 лютого 2024 року прийнято Закон України № 3603–ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».
Закон набрав чинності з 16 березня 2024 року, крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року, зокрема:
– з 16 березня 2024 року набирають чинності такі зміни до Податкового кодексу України:
врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим);
збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі;
скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету);
не розповсюдження положень Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти;
доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервістів), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;
надання права платнику податків під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить тридцять днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
– з 1 квітня 2024 року:
доповнення переліку доходів, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника податків, вартістю незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування;
– з 16 червня 2024 року:
надання можливості платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок (порядок такої взаємодії буде врегульовано відповідними нормативно-правовими актами);
– з 1 липня 2024 року:
скорочення термінів проведення перевірок щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню;
– з 1 серпня 2024 року:
врегулювання порядку взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів і депозитарних установ, уповноважених обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, в частині обміну інформацією про відкриті рахунки.
Чи звільняються від відповідальності податкові агенти у разі сплати податку на інший бюджетний рахунок, без порушення строку сплати податку?
16.03.2024 набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», яким внесено зміни, зокрема, до статті 112 та 129 Податкового кодексу України.
Так, згідно з підпунктом 112.8.8 прим. 1 пункту 112.8 статті 112 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Підпунктом 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 ПКУ визначено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Відповідно до статті 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Чи має право орендар – ФОП на загальній системі оподаткування включити до витрат суми оплачених ним комунальних послуг, які відшкодовуються орендодавцю?
Суми оплачених спожитих комунальних послуг, які відшкодовуються орендодавцю, не включаються до витрат, які безпосередньо пов’язані з проведенням господарської діяльності фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою- підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначений статтею 177 ПКУ.
Так, відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Пунктом 177.4 статті 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до яких належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;
суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою-підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця;
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (стаття 284 ГКУ).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (стаття 286 ГКУ).
Які терміни передбачені для зберігання поданої податкової звітності до органів ДПС в облікових справах платників?
Термін зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника, діяльність якого не припинена, становить 5 років, крім звітів суб’єкта малого підприємництва фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку, строки зберігання яких визначені статтею 273 розділу 1 Переліку типових документів .
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 статті 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з пунктом 1.6 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з Порядком № 1588, формується облікова справа.
Пунктом 1.6 розділу І Порядку № 1588 визначено, що зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884.
Пунктом 1.8 Переліку встановлено, що строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.
Відповідно до Переліку строк зберігання 5 років мають, зокрема, наступна податкова звітність, а саме:
– звіти суб’єкта малого підприємництва фізичної особи- підприємця – платника єдиного податку, за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, річні (крім квартальних, строк зберігання яких 3 роки) (стаття 273 розділу 1 Переліку);
– документи (довідки, звіти, розрахунки) про суми виплачених доходів і утриманих з них податків і зборів (обов’язкових платежів) на користь фізичних осіб юридичними особами та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності (стаття 279 розділу 1 Переліку);
– декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них (стаття 283 розділу 1 Переліку);
– декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (стаття 284 розділу 1 Переліку).
Головне управління ДПС у Запорізькій області
