Олену Сопіну – волонтерку, засновницю Ротарі Клубу «Запоріжжя-Хортиця» добре знають на Запоріжжі як людину, яка завжди підтримає, допоможе у важку хвилину.
А ще вона гармонійно уособлює в собі дбайливу жінку й турботливу доньку, кохану й щасливу дружину, люблячу маму, успішну бізнес-леді. Олена – медіаменеджер, політтехнолог, науковець! І справжній боєць, людина цілеспрямована і зосереджена на позитивному результаті своїх дій. Вона зізнається, що вже третій рік, скільки йде ця клята війна, їй доводиться жити і працювати в режимі 24 години на 7 днів тижня. Але й, як і всі українці, стресує через ракетні обстріли, побутові складнощі, трагедії земляків…
Та коли її запитали – чому не поїхала з Запоріжжя у більш безпечне місто? – Олена відповіла: «Я думаю, що я б сама засуджувала себе. Так, дійсно мала і маю можливості перебувати в іншому місті або навіть країні, і також там займатися гуманітарними питаннями або звідти допомагати захисникам. Але хочу бути у своєму рідному місті, поряд із близькими, бути корисною для тих, кому зараз важче, і допомагати тим, хто захищає Запоріжжя».
Під час війни Олена Сопіна встигла «опанувати» багато ролей: і водія, і вантажника, і прес-секретаря, і дипломата… Вміло налагоджує процес спілкування та комунікації, проявляє себе як логіст із багаторічним досвідом, хоча життя тальки «ось-ось» змусило цим займатися: «Звичайно, головні завдання для мене: переговори в Україні та за кордоном, виявлення запитів та проблем і пошук рішень, організація роботи волонтерів, логістика. Оскільки допомога переважно надходить з інших країн або регіонів України, то в першу чергу, напевно, доводиться бути логістом: зрозуміти, як доставити вантаж з точки А в точку Б, де його розмістити, яким чином передати кінцевим «адресатам». А тут є багато своїх нюансів: безпекових, організаційних, юридичних, які треба врахувати».
Зараз, під час війни, замість притаманній Олені блискавці в очах – бездонна глибина роздумів… В ситуації війни та з розумінням того, в яких умовах зараз діють військові, лікарі, волонтери, найбільше пригнічують та розлючують казнокради, махінатори, хабарники, зрадники. Та коли ти бачиш щиру вдячність за свою діяльність, помітну користь від докладених зусиль, це відразу повертає тебе в стрій. Не зупинятись попри успіхи або невдачі — це запорука нашої перемоги!
За час війни в Україні допомога запоріжцям надходила від ротарійців з величезної кількості країн різних континентів: Литви, Польші, Латвії, Німеччини, Японії, Індії, США, Бельгії, Італії, Іспанії, Канади, Чехії, Румунії… Це справжня міжнародна коаліція, але створена не урядами, а громадянами — бізнесменами, знаменитостями, громадськими діячами. Їх ніхто не змушує допомагати людям «на іншому кінці світу». Вони це роблять усвідомлено та щиро. І в спілкуванні з ними найбільше відчувається не «втома» або якесь «навантаження», а бажання захистити українців та наблизити нашу перемогу.
У Мельбурні (Австралія) в 2023 році та в Сінгапурі цього року Олена Сопіна була учасницею щорічних конгресів Ротарі Інтернешнл, куди приїхали представники Ротарі Клубів з усього світу. Їй довелося бути свідком незабутніх подій, коли у величезній залі, у присутності понад 16 000 однодумців лунав Гімн України і під шалені бурхливі оплески, скандування «Слава Україні» виносили на сцену прапор нашої непереможної країни!
«Я – людина активна, непосидюча та небайдужа, тому можна сказати, що мій прихід в Ротарі – спільноту таких же проактивних людей – був визначений наперед! До ротарійської родини я приєдналася у 2017 році за запрошенням нашої відомої соратниці Людмили Ольховської. Я побачила наскільки яскравим життям живуть ротарійці, як «горять» своєю справою, як багато дають суспільству – і також «загорілася» цією ідеєю. А в 2021-му вже стала засновницею регіонального Ротарі Клуб «Запоріжжя-Хортиця».
А на сьогодні я вже офіцер Дистрикту 2232 в комітеті з членства, цього ротарійського року я вже очолила ІCC комітет «Україна-Вірменія», а наш клуб вирізняється численним та активним Інтерактом і відразу двома дієвими Ротарактами!
Напевно, найбільш значною, необхідною та масштабною наша діяльність стала саме з початку повномасштабного вторгнення. Багатодітні родини, люди похилого віку, пацієнти лікарень під час великої війни стали ще більш вразливими. Десятки тисяч людей змушені були тікати від війни та окупації і стали переселенцями, яким також потрібна допомога. Безліч сіл опинилися на лінії фронту, а значить – без медикаментів, їжі, води… Підтримки потребують і наші захисники. Тож роботи для ротарійців стало дійсно багато – всім необхідно допомогти!
Вже у перших числах березня 2022-го ми прийняли в Запоріжжі перший гуманітарний вантаж та відкрили ротарійський гуманітарний хаб – і закипіла робота!
Перший наш напрямок — це допомога соціально незахищеним містянам та мешканцям прифронтових запорізьких громад, ВПО, багатодітним родинам тощо. Продуктові набори, ліки, іграшки, засоби гігієни, одяг від нас отримали понад 25 000 родин.
Другий напрямок — сприяння роботі рятувальників та медиків у Запоріжжі та Запорізькому районі. Їм надаємо різноманітну допомогу: від медикаментів до спеціалізованих автомобілів. Нещодавно з Німеччини ми доставили реанімаційні автомобілі, зокрема й для прифронтових громад – за кермом одного з них я особисто провела кілька діб. А до того були і машини швидкої, і пожежні машини, і обладнання для лікарень. Унікальна пожежна машина з 30-метровою драбиною, яку в Запоріжжя привезли ми, ротарійці, одразу ж стала на чергування – і вже за кілька днів допомагала рятувати людей після ракетного обстрілу.
І, звичайно, всім можливим ми намагаємося допомогти захисникам Запоріжжя: від інструментів, генераторів, турнікетів до автомобілів, які ми купуємо завдяки участі небайдужих містян.
Я маю багато планів та надій, пов’язаних з Ротарі. Хочу розвивати нашу велику організацію та розвиватися в ній як людина, як благодійниця та громадська діячка, як комунікатор та організатор. Хочу, щоб наш «Ротарі клуб «Запоріжжя-Хортиця» об’єднав ще більше земляків, став знаним не тільки в Україні, а й у світі!», – наголошує Олена Сопіна.
Підготувала Наталія Стіна. Фото з архіву О.Сопіної
