У прифронтовому Запорізькому районі тривають жнива, вже четверті в умовах повномасштабної війни. Надзвичайно важкі та небезпечні. Від ворожих обстрілів страждають поля аграріїв, складські приміщення, «прилетіти» може у будь-яку хвилину, але мужні хлібороби працюють. Вони щодня виходять у поле, попри ризики, щоб зібрати врожай і забезпечити продовольчу безпеку країни. Кожен намолот тут — це не просто зерно, а символ стійкості, праці та віри в перемогу.
Уже понад 25 років у селі Біленьке Запорізького району успішно працює фермерське господарство «Мінько». Нині його засновники брати Михайло та Антон Міньки — нащадки славетної хліборобської родини, які з гідністю продовжують справу своїх батьків, Світлани Тимофіївни та Василя Михайловича. З дитинства вони увібрали любов до землі, повагу до праці й відповідальність перед громадою, тож сьогодні не просто збирають хліб, а щоденно тримають оборону продовольчого фронту.
Напряму до ворожих позицій від Біленького, Червонодніпровки — лише 30 кілометрів. Сюди дістає артилерія, летять FPV дрони. Обстановка залишається напруженою.
— Незважаючи на обстріли та постійну загрозу, ніхто з нас не виїхав, не покинув рідне господарство, — розповідає бухгалтерка Ірина Мінько. — Усі працюють злагоджено й сумлінно, як одна команда. Цього року збираємо трохи гороху, ячменю, пшениці, але основна культура — ріпак. На жаль, через нестачу вологи та весняні заморозки озима пшениця постраждала: зерно щупле, врожайність нижча за очікувану. Відразу возимо і здаємо збіжжя «НІБУЛОНу», зберігати небезпечно.
Ріпак дав гарну врожайність, десь 40 ц/ га. Тішать око й посіви соняшнику. Стрункі рядки впевнено простяглися полями: ніби маленькі сонечка проростають із землі. Ця картина додає надії — навіть на обпаленій війною землі життя бере своє.
Маленький, але незламний колектив ФГ «Мінько» під час косовиці дотримується правил протипожежної безпеки, а також працює в бронежилетах, з раціями, постійно «слухаючи небо». Жнива цього року — це ще й прояв справжнього українського духу: сильного, незламного, глибоко вкоріненого в рідну землю.
Хай Господь оберігає кожного, хто сьогодні виходить у поле попри небезпеку. Нехай земля віддячує щедрим врожаєм, а праця буде продуктивною, гідно оціненою та шанованою. Усім хліборобам — міцного здоров’я, витримки, миру та сили продовжувати свою благородну справу. Бо саме завдяки вам в Україні є хліб і до хліба!
Наталія СТІНА
