Хто має право на безкоштовне отримання ДЗР від держави?
Перелік осіб, які мають право безкоштовно отримати необхідні їм ДЗР, охоплює:
- осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю;
- дітей із порушеннями опорно-рухового апарату;
- осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»;
- жінок, дівчат після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії та з порушеннями розвитку молочних залоз;
- осіб похилого (старшого) віку;
- військовослужбовців/-виць (резервістів/-ок, військовозобов’язаних, добровольців/-лиць Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців/-виць військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДПС, Держмитслужби, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців/-виць МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної пенітенціарної служби, інших утворених відповідно до законів військових формувань, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України (далі – військовослужбовці/-виці);
- працівників/-ць підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України, а також мирних громадян/-ок, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії в Донецькій та Луганській областях, за умови, що такими особами не вчинено кримінальних правопорушень, осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії росії проти України, а також осіб, які в період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії росії проти України, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам (далі – постраждалі);
- потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань;
- осіб з інвалідністю з числа іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, та осіб, яких визнано біженцями/-ками чи особами, які потребують додаткового захисту.
Зверніть увагу, що людина не обов’язково повинна мати інвалідність, щоб набути право на ДЗР чи компенсацію від держави за самостійно придбані такі засоби (п. 3 Порядку).
Чому виникають затримки в наданні ДЗР чи виплаті компенсації?
Україна як держава взяла на себе зобов’язання забезпечувати засобами реабілітації безоплатно всіх осіб, які цього потребують. Однак бюджетних коштів на виконання цих зобов’язань не вистачає, тому Порядок передбачає декілька варіантів:
– людину забезпечують необхідними ДЗР безоплатно за рахунок держави в межах коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю»;
– людина купує необхідні ДЗР самостійно, а відтак держава компенсує їй витрати в межах граничної вартості таких ДЗР, коли на це є кошти в бюджеті за програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю» (п. 39 Порядку).
Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі – Фонд) протягом 3 робочих днів із дати надходження бюджетних коштів укладають із суб’єктами господарювання договори (на період надзвичайного або воєнного стану строки можуть продовжувати не більше ніж на 14 календарних днів), а суб’єкт господарювання забезпечує особу ДЗР не пізніше ніж через 45 робочих днів із дати укладення договору в межах створених попередніх замовлень (п. 40 Порядку).
Тож забезпечення людей ДЗР чи виплата їм компенсації залежить від наявності коштів у Державному бюджеті на ці витрати.
На підставі яких документів надають ДЗР?
Потреба людини в ДЗР визначається Висновком про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) (далі – медичний висновок). Але якщо потребу в забезпеченні ДЗР підтверджують документи, видані МСЕК, ВЛК чи ЛКК до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2023 р. № 1306 (п. 5 Порядку), то медичний висновок не потрібен.
Медичний висновок формується одним із таких суб’єктів:
- медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) на підставі індивідуальної програми реабілітації. Потреба в забезпеченні електроскутерами визначається Висновком МСЕК обласного рівня.
- лікарсько-консультативною комісією (далі – ЛКК). Для дітей з інвалідністю – на підставі індивідуальної програми реабілітації;
- військово-лікарською комісією (далі – ВЛК) на підставі довідки;
- мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.
ДЗР надають без права їх продажу, дарування і передачі протягом строку, на який видано такі засоби. Якщо за результатами моніторингу стану виданих державою ДЗР буде виявлено факти їх умисного пошкодження, втрати, продажу, обміну та/або дарування будь-якій людині протягом строку, на який засоби реабілітації видано, це буде підставою для відмови в забезпеченні ДЗР на наступний строк (п. 12 Порядку).
Для забезпечення ДЗР або виплати компенсації слід подати заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) за встановленою формою, незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування).
Заяву можна подати в паперовій або електронній формі (п. 12 Порядку):
- до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради (далі – органи соціального захисту населення);
- до уповноваженої посадової особи з питань соціального захисту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі – виконавчий орган);
- до центру надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП);
- через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (далі – електронний кабінет) у банку даних;
- через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;
- до територіального відділення Фонду.
Для взяття на облік людей, які перебувають на лікуванні у військово-медичних закладах, госпіталях для ветеранів війни, на повному державному утриманні, під вартою або в місцях позбавлення волі, закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації людей, звільнених з місць позбавлення волі, заява про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) та документи можуть бути подані до органу соціального захисту населення, виконавчого органу, ЦНАП, територіального відділення Фонду через керівника/-цю відповідного закладу (установи), де перебуває особа (п. 13 Порядку).
Люди, які отримують медичну або реабілітаційну допомогу в закладах охорони здоров’я або реабілітаційних закладах та потребують забезпечення засобами реабілітації, можуть подати заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) та пакет документів до територіального відділення Фонду через працівника/-цю територіального відділення або через соціального/-у працівника/-цю такого закладу. Для цього працівники/-ці територіальних відділень Фонду не рідше ніж один раз на два тижні відвідують реабілітаційні заклади, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, заклади охорони здоров’я та інші заклади, в яких, за інформацією, наданою НСЗУ, люди отримують медичну або реабілітаційну допомогу (п. 13 Порядку).
Одночасно із заявою слід подати копії таких документів:
- паспорта громадянина/-ки України, тимчасового посвідчення громадянина/-ки України, посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця/-ки, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту (далі – документ, що посвідчує особу), свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років);
- медичного висновку;
- ідентифікаційного податкового номера (нині – Реєстраційний номер облікової картки платника податків, РНОКПП);
- посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги (за наявності).
Військовослужбовці/-виці та постраждалі додатково подають копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):
- довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або іншого документа з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України (для осіб, визначених пунктами 19– 23 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким не встановлено інвалідність) (для військовослужбовців/-виць – за наявності);
- військового квитка (для військовослужбовців/-виць, які є іноземцями/-ками та особами без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах, Держспецтрансслужбі, Національній гвардії);
- довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для постраждалих, які є внутрішньо переміщеними особами).
Якщо до заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) додано не всі необхідні документи, територіальне відділення Фонду протягом 3 робочих днів із дати отримання заяви має повідомити про необхідність подання відсутніх документів. Якщо всі необхідні документи буде подано протягом 14 днів з дати звернення, днем взяття особи на облік вважається первинна дата подання Заяви, а якщо пізніше 14 днів, – тоді з дати подання всіх необхідних документів (п. 16 Порядку). Це впливає на черговість видачі ДЗР чи виплату компенсації за самостійно придбані засоби реабілітації.
Під час приймання заяви та відповідних документів, працівник/-ця, який/яка приймає документи, має поінформувати людину щодо переліку суб’єктів господарювання (надає їхні контактні дані, до яких можна звернутися щодо забезпечення засобами реабілітації або їх ремонту); механізму забезпечення засобами реабілітації та отримання компенсації (п. 14 Порядку).
Якщо в людини, яка переселилася з районів та в період проведення воєнних (бойових) дій та/або районів, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам під час військової агресії росії проти України, з тимчасово окупованої території чи району проведення антитерористичної операції, району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії в Донецькій та Луганській областях, або в її законного/-ї представника/-ці відсутні всі необхідні документи, територіальне відділення Фонду перевіряє дані про особу в банку даних, а за відсутності їх у банку даних сприяє в отриманні за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (перебування):
- медичного висновку та інших документів, визначених п. 5 Порядку;
- копії ідентифікаційного номера (нині Реєстраційний номер облікової картки платника податків – РНОКПП).
Протягом 3 робочих днів із дати подання всіх документів територіальні відділення Фонду формують в електронній особовій справі електронне направлення на первинне забезпечення ДЗР (виплату компенсації), про що невідкладно повідомляють заявника/-цю.
Особам, інвалідність яким установлено безстроково, а також у разі, коли в документі, яким підтверджується необхідність у забезпеченні допоміжними засобами реабілітації, не визначено строк його дії, видається довічне направлення на забезпечення ДЗР чи виплату компенсації (крім крісел колісних з електроприводом та електроскутерів) (п. 17 Порядку).
На підставі цього направлення людина звертається до відповідного суб’єкта господарювання для замовлення необхідного їй ДЗР, про що детально описано нижче.
Хто має переваги в отриманні ДЗР?
ДЗР видають у порядку черговості подання заяви про забезпечення ДЗР (виплату компенсації).
Першочергово забезпечуються ДЗР та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату. Далі – в такому порядку:
- військовослужбовці/-виці,
- особи в разі первинного забезпечення засобами реабілітації,
- потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань,
- інші особи (п. 3, 10 Порядку).
За бажанням люди можуть самостійно придбати засоби реабілітації, призначені їм відповідно до показань, та отримати від держави компенсацію в межах граничної ціни на відповідний ДЗР.
Водночас Порядок встановлює особливості отримання ДЗР окремими категоріями осіб або компенсації за їх придбання. Розгляньмо їх.
Особливості отримання ДЗР особами з інвалідністю та дітьми з інвалідністю
Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам/-цям дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування). Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора «Нічна няня» (п. 6 Порядку).
Людям з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам/-цям дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:
- диктофона – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;
- електронного годинника – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;
- механічного годинника – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;
- аудіоплеєра – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;
- мобільного телефону – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;
- пристрою для визначення рівня рідини – для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;
- палиці тактильної (білої тростини) – для осіб з інвалідністю I групи з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років (п. 7 Порядку).
У разі придбання людиною з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним/-ою представником/-цею дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які можна було отримати (але не отримала), такій особі або її законному/-ій представнику/-ці виплачується компенсація в межах граничної ціни, що є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору (п. 8 Порядку).
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами. Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом (п. 9 Порядку).
Людина з інвалідністю забезпечується двома парами ортопедичного взуття на один рік. Діти з інвалідністю віком до семи років забезпечуються двома парами ортопедичного взуття строком на шість місяців, діти з інвалідністю віком від семи до 18 років – двома парами ортопедичного взуття строком до восьми місяців. Діти з інвалідністю забезпечуються протезами та ортезами залежно від визначеного для них рівня мобільності в межах затверджених Мінсоцполітики граничних цін, встановлених для дорослих (п. 28 Порядку).
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю мають право на Технічні засоби реабілітації (п. 30 Порядку).
Особливості отримання ДЗР дітьми з порушеннями опорно-рухового апарату
Діти з порушеннями опорно-рухового апарату забезпечуються протезно-ортопедичними виробами (крім ортопедичного взуття) (п. 3 Порядку), протезами та ортезами залежно від визначеного для них рівня мобільності в межах затверджених Мінсоцполітики граничних цін, встановлених для дорослих (п. 28 Порядку).
Особливості отримання ДЗР ветеранами
Ветерани забезпечуються протезно-ортопедичними виробами (крім ортопедичного взуття) (п. 3 Порядку).
Особливості отримання ДЗР жінками, дівчатами після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії та з порушеннями розвитку молочних залоз
Жінки, дівчата після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії та з порушеннями розвитку молочних залоз забезпечуються протезами молочної залози обов’язково з ліфами для їх кріплення та в разі потреби, що визначається Медичним висновком або одним із документів, визначених абзацом восьмим п. 5 Порядку, – разом з компресійним рукавом. У разі двобічної ампутації молочних залоз протези молочної залози видаються з розрахунку одна пара на один рік, ліфи для їх кріплення – три одиниці на один рік.
Після мастектомії жінкам і дівчатам надають на вибір три ліфи для кріплення протезів молочної залози або два зазначені ліфи та один спеціальний ліф для кріплення протезів молочної залози для занять фізичною культурою і плаванням (купальником).
У післяопераційний період згідно з довідкою лікаря закладу охорони здоров’я, в якому проводилася операція, жінки та дівчата забезпечуються післяопераційним протезом у комплекті з одним ліфом для його кріплення, а в разі двобічної ампутації молочних залоз – двома післяопераційними протезами молочної залози в комплекті з одним ліфом для їх кріплення (п. 28 Порядку).
Особливості отримання ДЗР особами старшого віку
Люди старшого віку отримують протези верхніх і нижніх кінцівок, допоміжні засоби для особистого догляду та захисту, які є обов’язковими для застосування в разі забезпечення такими протезами (п. 3 Порядку).
Особливості отримання ДЗР військовослужбовцями/-вицями
Військовослужбовцям/-вицям надають засоби реабілітації за їхньою собівартістю без перевищення трикратної граничної ціни такого засобу, затвердженої Мінсоцполітики (п. 3 Порядку).
Також військовослужбовців/-виць забезпечують ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами. Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом (п. 9 Порядку).
Відповідно до п. 28 Порядку військовослужбовцям/-вицям надають дві пари ортопедичного взуття на один рік. Також за їхньою заявою, поданою до суб’єкта господарювання, військовослужбовців/-виць забезпечують двома видами протезів верхніх кінцівок відповідно: косметичним та із зовнішнім джерелом енергії (зокрема, підвищеної функціональності); з тяговим керуванням (з тяговим керуванням комбінованим) та із зовнішнім джерелом енергії (зокрема, підвищеної функціональності).
Військовослужбовці/-виці мають право на Технічні засоби реабілітації (п. 30 Порядку).
Особливості отримання ДЗР постраждалими
Постраждалі забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами. Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом (п. 9 Порядку).
Також постраждалі можуть отримати дві пари ортопедичного взуття на один рік. За заявою, поданою до суб’єкта господарювання, їм надають два види протезів верхніх кінцівок відповідно: косметичний та із зовнішнім джерелом енергії (зокрема, підвищеної функціональності); з тяговим керуванням (з тяговим керуванням комбінованим) та із зовнішнім джерелом енергії (зокрема, підвищеної функціональності) (п. 28 Порядку).
Постраждалі мають право на Технічні засоби реабілітації (п. 30 Порядку).
Особливості отримання ДЗР потерпілими від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань
Потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами. Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом (п. 9 Порядку), забезпечуються двома парами ортопедичного взуття на один рік (п. 28 Порядку), мають право на Технічні засоби реабілітації (п. 30 Порядку).
Як можна отримати індивідуальні засоби реабілітації?
Порядок передбачає особливості забезпечення людей протезно-ортопедичним виробом, зокрема ортопедичним взуттям, засобами для особистого догляду та захисту, які є індивідуальними засобами реабілітації.
Після формування територіальним відділенням Фонду в електронній особовій справі направлення на забезпечення засобами реабілітації, людина має звернутися до суб’єкта господарювання із заявкою про намір забезпечення індивідуальними засобами реабілітації, за встановленою формою.
До заявки потрібно додати:
- копії документів, що посвідчують особу та/або підтверджують повноваження законного/-ї представника/-ці,
- свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років) (п. 24 Порядку).
Суб’єкт господарювання протягом 7 робочих днів із дати отримання заявки особи та направлення на забезпечення ДЗР територіального відділення Фонду повинен зняти заміри, скласти попередню калькуляцію на виготовлення індивідуального засобу реабілітації, завантажити її до електронної особової справи особи та сформувати попереднє замовлення на виготовлення індивідуального засобу реабілітації в електронній особовій справі, а відтак оформити замовлення на його виробництво за встановленою формою.
Передачу замовлення для виробництва індивідуального засобу реабілітації здійснюють після обов’язкового уточнення антропометричних даних людини, що проводять за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або за місцем, визначеним особою або її законним/-ою представником/-цею в поданій заяві, не пізніше ніж за 20 днів до передачі замовлення.
У разі зміни показань, що підтверджує один із документів, визначених п. 5 Порядку, у період між поданням заявки про намір забезпечення індивідуальними засобами реабілітації та фактичним виготовленням індивідуального засобу реабілітації людина може відмовитися від замовленого засобу та замовити інший індивідуальний засіб реабілітації (п. 25 Порядку).
Строк виготовлення індивідуальних засобів реабілітації обчислюється з дня укладення між територіальним відділенням Фонду та суб’єктом господарювання договору і включає час безпосереднього виготовлення без урахування часу, необхідного для примірки, та часу, протягом якого людина не з’являлася на примірку (п. 28 Порядку).
Первинне протезування та ортезування осіб (крім жінок, дівчат після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії та з вродженими вадами молочних залоз) проводиться у реабілітаційних закладах незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, кабінетах асистивних технологій реабілітаційних відділень, підрозділів закладів охорони здоров’я (п. 26 Порядку).
Готовий індивідуальний засіб реабілітації видають замовнику/-ці після примірки та перевірки можливості користуватися засобом, що підтверджується підписом особи або її законного/-ї представника/-ці у замовленні та акті приймання-передачі робіт (у двох примірниках), підписаному суб’єктом господарювання та особою.
Суб’єкт господарювання може надсилати засобами поштового зв’язку в разі письмового погодження від особи або її представни/-ці лише обтуратори, ортези із текстильних матеріалів. Однак у період надзвичайного або воєнного стану в Україні суб’єкт господарювання має право надсилати поштою і ндивідуальні засоби реабілітації, крім тих, що виготовлені під час первинного протезування, на підставі заяви особи або її представника/-ці, подану суб’єкту господарювання безпосередньо, надіслану поштою або подану через електронний кабінет особи (п. 27 Порядку).
Індивідуальні засоби реабілітації під час повторного забезпечення за заявою людини про дозвіл на отримання засобу реабілітації уповноваженою особою за встановленою формою видають такій уповноваженій особі, яка повинна мати при собі документи, що посвідчують її особу (п. 29 Порядку).
До кожного індивідуального засобу реабілітації суб’єкт господарювання видає інструкцію щодо його застосування і талон на гарантійний ремонт.
Якщо людина не з’явилася за індивідуальним засобом реабілітації, зокрема системою протезів верхніх та нижніх кінцівок, системою ортезів шарнірних на верхні та нижні кінцівки, протягом 6 місяців з дня його виготовлення, суб’єкт господарювання разом із територіальним відділенням Фонду формують акт про демонтаж індивідуального засобу реабілітації. Інші індивідуальні засоби реабілітації, за якими протягом 4 місяців із дня їх виготовлення не з’явилася особа, підлягають списанню (п. 29 Порядку).
Суб’єкт господарювання сканує підписані документи та вносить інформацію до особової справи людини, тому відвозити документи про отримання ДЗР до Фонду їй не потрібно.
Людина, яка потребує забезпечення двома або більше підвидами індивідуальних засобів реабілітації, які через відмінності в функціональності, призначенні та відновленні втрачених функцій органів не є взаємозамінними, забезпечується такими засобами відповідно до порядку, встановленого Мінсоцполітики за погодженням з МОЗ (п. 28 Порядку).
У разі забезпечення протезами верхніх кінцівок людину забезпечують за заявою або заявою її представника/-ці, поданою до суб’єкта господарювання, двома видами протезів різної функціональності, а саме:
- косметичним та робочим;
- з тяговим керуванням та робочим (п. 28 Порядку).
Люди, які мають численні (два і більше) ураження верхніх та/або нижніх кінцівок, забезпечуються протезами та ортезами з розрахунку один виріб на кожну уражену кінцівку на рік. Якщо особі встановлено IV ступінь функціональних можливостей, їй надають протези нижніх кінцівок із розрахунку один виріб на кожну уражену кінцівку на 2 роки. У разі первинного забезпечення протезами нижніх кінцівок людей забезпечують вкладишами із силіконової або гелевої композиції для кукс нижніх кінцівок із розрахунку не більш як три одиниці на рік на одну кінцівку.
Особливості забезпечення технічними засобами реабілітації
Окремі категорії людей можуть потребувати допоміжні засоби для особистої гігієни, допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому, засоби для пересування, меблі та оснащення, які є Технічними засобами реабілітації (далі – ТЗР) (п. 30 Порядку).
До ТЗР належать, зокрема, крісла колісні таких видів:
- крісло-каталка;
- низькоактивне крісло колісне;
- середньоактивне крісло колісне;
- активне крісло колісне;
- багатофункціональне крісло колісне;
- крісло колісне з електроприводом;
- електроскутер;
- дорожнє крісло колісне;
- повзуни, дошка для пересування (коляска малогабаритна);
- триколісний велосипед.
ТЗР видають: особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, військовослужбовцям/-вицям, постраждалим, потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань.
Після формування територіальним відділенням Фонду направлення на забезпечення засобами реабілітації в електронній особовій справі людина звертається до суб’єкта господарювання із заявкою про намір забезпечення ТЗР за встановленою формою.
До заявки потрібно додати:
- документи, що посвідчують особу та/або підтверджують повноваження законного/-ї представника/-ці,
- свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років).
Суб’єкт господарювання протягом 3 днів із дати отримання заявки формує попереднє замовлення на виготовлення ТЗР в електронній особовій справі та оформлює анкету на виготовлення ТЗР або забезпечення ними за встановленою формою. Суб’єкт господарювання добирає людині ТЗР згідно з затвердженим порядком (п. 30 Порядку).
ТЗР видають на строк, що встановлений залежно від виду такого засобу. Базові моделі технічних засобів реабілітації видають на мінімальний строк, а моделі підвищеної надійності та функціональності – на максимальний строк (п. 33 Порядку, Додаток 1).
Важливо пам’ятати, якщо людина подає суб’єкту господарювання заяву про відмову від ТЗР або відмовляється від них без подання заяви, про що суб’єкт господарювання складає акт про відмову та завантажує її до електронної особової справи особи, таку людину знімають з обліку на строк, на який видається такий засіб (п. 31 Порядку).
Це правило не застосовується:
- якщо людина відмовилася внаслідок зміни показань у період між поданням заявки про намір забезпечення технічними засобами реабілітації та фактичним виготовленням технічного засобу. У цьому разі вона має право відмовитися від замовленого технічного засобу реабілітації та замовити інший;
- виготовлений ТЗР не відповідає вимогам, зазначеним в анкеті, про що складається акт про непридатність засобу до експлуатації за участю особи, суб’єкта господарювання та представника Фонду. Такий засіб повертається суб’єкту господарювання, а людині позачергово видається аналогічний ТЗР за рахунок коштів суб’єкта господарювання (п. 31 Порядку).
Людина може подати заяву про дозвіл на отримання ТЗР уповноваженою особою за встановленою формою, тоді ці технічні засоби видають уповноваженій особі за документами, що посвідчують особу (п. 32 Порядку).
Відповідно до функціональних можливостей люди мають право на забезпечення двома кріслами колісними, а в разі забезпечення протезом/протезами нижніх кінцівок – одним. За заявою про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) людину забезпечують пристроєм з електроприводом на крісло колісне замість крісла колісного з електроприводом або електроскутера в межах граничної ціни, встановленої Мінсоцполітики на крісло колісне з електроприводом або електроскутер (п. 33 Порядку).
Людей забезпечують електроскутером у разі відсутності в них у користуванні автомобіля, отриманого за кошти державного чи місцевого бюджету або як гуманітарна допомога (п. 34 Порядку).
Про забезпечення людини ТЗР суб’єкт господарювання вносить інформацію до електронної особової справи особи, тому відвозити документи про отримання засобу до Фонду їй не потрібно.
Коли людина може замінити чи здійснити ти ремонт ДЗР?
Важливо слідкувати за строками експлуатації отриманого ДЗР та своєчасно подати заяву про заміну ДЗР, строк експлуатації якого закінчився. Для заміни ДЗР людина може звернутися не раніше ніж за 2 місяці до закінчення строку експлуатації такого засобу. Якщо такий строк пропущено, то незалежно від закінчення строку експлуатації новий ДЗР замовляють у порядку черговості від дати подання заяви, незалежно від того, що людина мала право на його заміну раніше (п. 11, 18 Порядку).
Строки експлуатації ДЗР визначені законодавчо.
На жаль, серед підстав для заміни ДЗР передчасний вихід його з ладу не передбачений. Але в разі виявлення протягом гарантійного строку експлуатації засобу реабілітації браку або поломки, які виникли не з вини користувача/-ки, суб’єкт господарювання повинен безоплатно усунути брак або поломку такого засобу реабілітації (п. 37 Порядку).
Заміну засобу реабілітації здійснюють:
1) у зв’язку із закінченням строку його експлуатації;
2) до закінчення строку його експлуатації у разі:
- проходження повторного огляду чи обстеження з видачею м едичного висновку, який підтверджує потребу особи в ДЗР;
- викрадення, пошкодження внаслідок дії непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус тощо);
- втрати ДЗР внаслідок воєнних (бойових) дій, бомбардувань, авіаударів та інших збройних нападів під час військової агресії Російської Федерації проти України.
Для заміни ДЗР людина подає заяву про заміну ДЗР за встановленою формою до органу соціального захисту населення, виконавчого органу, ЦНАП, територіального відділення Фонду або через електронний кабінет особи.
До заяви про заміну ДЗР до закінчення строку його експлуатації додають копії таких документів: медичного висновку; витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (якщо ДЗР було викрадено, пошкоджено внаслідок агресії рф).
Після надходження необхідних документів для заміни ДЗР територіальне відділення Фонду проводить їх перевірку, відтак формує направлення на забезпечення ДЗР (п. 18 Порядку).
Отже, право людини на заміну ДЗР залежить від строку його експлуатації, який розпочинається від дати отримання ДЗР.
У п. 22 Порядку встановлено, що днем отримання ДЗР вважається дата його видачі, що вказана в акті приймання-передачі робіт, підписаним суб’єктом господарювання та особою або її законним/-ою представником/-цею, а в разі надсилання засобами поштового зв’язку – дата, зазначена в повідомленні про його вручення та акті приймання-передачі робіт, підписаному суб’єктом господарювання та особою або її законним/-ою представником/-цею. Інформацію про дату отримання засобу вносять до електронної особової справи.
У разі зміни антропометричних даних, зокрема розміру кукси людини, яка користується протезом, за період експлуатації індивідуального засобу реабілітації (зокрема, такого, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився) суб’єкт господарювання замінює приймальну гільзу (куксоприймач) за рахунок коштів державного бюджету на підставі медичного висновку, за заявкою людини про проведення ремонту, поданої до територіального відділення Фонду, з обов’язковим внесенням відповідної інформації до електронної особової справи та замовлення. Вартість такої заміни входить до сумарного розміру видатків на ремонт виробу.
Ремонт ТЗР проводять за рахунок коштів державного бюджету після закінчення гарантійного строку їх експлуатації (п. 33 Порядку). Гарантійний строк на ДЗР визначено в талоні на гарантійний ремонт, що надається при видачі ДЗР, та інструкції щодо його застосування.
Ремонт за рахунок коштів державного бюджету протезів нижніх кінцівок (для протезів гомілки – стопи, для протезів стегна – стопи та механізму колінного), якими забезпечено:
– осіб, яким установлено I– II ступінь функціональних можливостей, проводиться суб’єктом господарювання не раніше ніж через 1 рік із дати отримання в експлуатацію,
– осіб, яким установлено III– IV ступінь функціональних можливостей, – через 2 роки.
За рахунок коштів державного бюджету здійснюють і ремонт протезів верхніх кінцівок через 1 рік із дати отримання в експлуатацію.
Таке обмеження не поширюється на ремонт, що передбачає заміну куксоприймача або інших елементів кріплення протеза, виготовлених індивідуально (п. 36 Порядку).
Важливо пам’ятати, що в разі проведення ремонту ДЗР строк експлуатації останнього продовжується згідно таких правил (п. 36 Порядку):
- строк експлуатації ДЗР продовжується на 1 рік у разі проведення його післягарантійного ремонту за 6 і менше місяців до закінчення строку його експлуатації, крім ремонту, розмір видатків на який не перевищує 20 відсотків граничної ціни засобу реабілітації;
- строк експлуатації продовжується на 1 рік із дати видачі протезного виробу після ремонту протезів нижніх кінцівок (протезів гомілки – стопи, протезів стегна – стопи та механізму колінного), якими забезпечено осіб, яким установлено I–II ступінь функціональних можливостей;
- строк експлуатації продовжується на 2 роки із дати видачі протезного виробу після ремонту протезів нижніх кінцівок, якими забезпечено осіб, яким установлено III–IV ступінь функціональних можливостей;
- строк експлуатації продовжується на 1 рік із дати видачі протезного виробу після ремонту протезів верхніх кінцівок.
За необхідності провести ремонт ДЗР, людина подає заявку за встановленою формою до територіального відділення Фонду, яке протягом 3 робочих днів формує електронне направлення для проведення ремонту до відповідного суб’єкту господарювання.
Ремонт проводиться як у межах гарантійного строку (за кошти суб’єкта господарювання) так і в післягарантійний період (за державні кошти) на ДЗР за умови дотримання умов його експлуатації, зазначених у договорі про обслуговування ДЗР, укладеному між суб’єктом господарювання та особою.
Якщо ДЗР пошкоджено внаслідок дій непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус, бомбардування, авіаудари та інші збройні напади під час військової агресії росії проти України тощо), на підставі витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань ремонт ДЗР, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, за рахунок коштів державного бюджету.
Людина зобов’язана надавати крісло колісне підвищеної надійності та функціональності суб’єкту господарювання для його технічного обслуговування кожні 2 роки після закінчення гарантійного строку його експлуатації, а суб’єкт господарювання зобов’язаний взяти його для подальшого технічного обслуговування та ремонту (в разі потреби). Максимальний строк проведення технічного обслуговування або ремонту засобу реабілітації становить не більше ніж один місяць із дати надходження щомісячних бюджетних асигнувань у межах створених попередніх замовлень (п. 37 Порядку). Тому якщо місячні бюджетні асигнування не надійдуть у встановлені законодавством строки, то строк на ТО або ремонт ДЗР продовжується.
Післягарантійному ремонту підлягають ДЗР, гарантійний строк експлуатації або зберігання яких закінчився. ДЗР, що були отримані особою за кордоном, підлягають ремонту суб’єктами господарювання в Україні за рахунок коштів державного бюджету незалежно від строку, на який їх видано (п. 37 Порядку).
Якщо особа або її законний представник відмовилися від забезпечення новим ДЗР, проводиться післягарантійний ремонт раніше виданого ДЗР за рахунок коштів державного бюджету.
Сумарний розмір видатків на ремонт і технічне обслуговування ДЗР за весь період експлуатації не може перевищувати 70 відсотків граничної ціни засобу на дату подання заявки про проведення ремонту, з урахуванням трикратного збільшення граничної ціни для військовослужбовців/-виць. При цьому до видатків на ремонт крісел колісних з електроприводом або електроскутерів вартість заміни акумуляторів не включається. Післягарантійний ремонт крісел колісних з електроприводом або електроскутерів у частині заміни акумуляторів проводить суб’єкт господарювання один раз на два роки (залежно від їх моделі не більше однієї/двох одиниць) (п. 37 Порядку).
Суб’єкти господарювання вносять до електронної особової справи інформацію про гарантійний та післягарантійний ремонт і технічне обслуговування ДЗР, скановану копію акта приймання-передачі робіт із детальним описом послуг з ремонту, підписаного суб’єктом господарювання та особою, тому відвозити документи про ремонт ДЗР до Фонду людині не потрібно.
Як отримати компенсацію за самостійно придбаний ДЗР?
Для отримання компенсації за самостійно придбані ДЗР людина подає заяву встановленої форми, до якої потрібно додати:
- документ, що посвідчує особу;
- документ, що підтверджує потребу в ДЗР, визначений п. 5 Порядку;
- копію розрахункового документа, що підтверджує придбання ДЗР, із пред’явленням оригіналу такого документа.
У разі придбання індивідуального засобу реабілітації додатково подається видаткова накладна на виріб із зазначенням його функціональних характеристик та переліку комплектуючих такого виробу.
Строк звернення за компенсацією не може перевищувати 6 місяців з дати, зазначеної в розрахунковому документі, а в період воєнного стану, а також для військовослужбовців/-виць, – 12 місяців (п. 12 Порядку).
Днем видачі в користування ДЗР, за який виплачується компенсація його вартості, вважається дата, зазначена в розрахунковому документі, що підтверджує придбання засобу (п. 22 Порядку).
Якщо територіальне відділення Фонду не може ідентифікувати ДЗР, який самостійно придбала людина, компенсація за такий засіб реабілітації виплачується в межах найнижчої граничної ціни, визначеної для відповідного виду чи класу засобів реабілітації (п. 40 Порядку).
Здійснюють компенсацію територіальні відділення Фонду шляхом поштового переказу або перерахування коштів на банківські рахунки осіб або їхніх законних представників/-ць. Людям, які не мають законних представників/-ць і не можуть самостійно пересуватися у зв’язку з хворобою, компенсацію виплачують за разовими дорученнями шляхом поштового переказу.
Компенсацію виплачують на підставі розрахункового документа, що підтверджує придбання виробу в суб’єкта господарювання, за фактичною вартістю виробу в розмірі, що не перевищує граничної ціни засобу, в порядку черговості. Суму, що перевищує граничну ціну засобу реабілітації, може бути сплачено за рахунок коштів місцевих бюджетів, особистих коштів особи або її представника/-ці, благодійних пожертв від юридичних і фізичних осіб та інших джерел, не заборонених законодавством (п. 40 Порядку).
Рішення про виплату компенсації приймає територіальне відділення Фонду не пізніше ніж через 14 робочих днів із дати отримання розрахункового документа, про що вказують в електронній особовій справі із зазначенням дати виплати. Після виплати людині або її законному/-ій представнику/-ці компенсації (перерахунку коштів на банківський рахунок такої особи) територіальне відділення Фонду вносить інформацію про таку виплату до електронної особової справи (п. 40 Порядку).
Які наслідки придбання ДЗР за благодійні кошти чи отримання від благодійників безоплатно?
Якщо людина безоплатно отримала засоби реабілітації за рахунок коштів місцевого бюджету, інших надходжень, зокрема благодійної або гуманітарної допомоги, їй не видають відповідний засіб за рахунок коштів державного бюджету. Особу вважають забезпеченою відповідним засобом реабілітації на строк його експлуатації, про що роблять відповідну відмітку в електронній особовій справі.
Водночас така людина на підставі заяви та документів про отриманий ДЗР із зазначенням дати його отримання має право на отримання послуг з його гарантійного та післягарантійного ремонту, надання реабілітаційних послуг протягом строку експлуатації таких засобів відповідно до цього Порядку. Для цього людина має подати документи про отримання такого ДЗР до суб’єкта господарювання, який буде здійснювати його ремонт, для його ідентифікації (підклас, вид виробу). Відтак цей суб’єкт господарювання подає інформацію про ДЗР до територіального відділення Фонду для внесення інформації про ДЗР, набутий особою за недержавні кошти, до банку даних (п. 21 Порядку).
Коли право на ДЗР припиняється?
Право на забезпечення ДЗР особи припиняється в разі:
- відміни показань для забезпечення засобами реабілітації;
- виїзду на постійне проживання за кордон;
- смерті.
Право на забезпечення ДЗР особи зупиняється на наступний строк експлуатації виданих ДЗР у разі виявлення фактів продажу, дарування або передачі до закінчення строку експлуатації виданих за кошти державного бюджету ДЗР (п. 20 Порядку).
