Нещодавно в Києві відбувся DONBAS MEDIA FORUM-24. Це щорічна конференція, яка збирає журналістів і медіаменеджерів зі всього світу. У заході взяли участь також медійники із Запоріжжя.
На форумі зокрема обговорювали питання стійкості незалежних регіональних медіа Сходу та Півдня під час війни та після; цензури та самоцензури: ролі медіа в процесі відновлення та відбудови; євроінтеграції: безпеки: боротьби з дезінформацією та пропагандою через якісний контент тощо.
Дві актуальні локації форуму забезпечувала НСЖУ, а саме – панельну дискусію «Що і як писати про полонених. Правові та етичні аспекти» та передпрем’єрний показ і обговорення документального фільму «На межі: історія незламності редактора прифронтової газети».
Як зазначила перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ, від початку широкомасштабного вторгнення 3,5 тисяч українців повернулися з російського полону. Точна кількість цивільних і військових, яких продовжує утримувати росія, невідома: офіційні джерела містять різні цифри. Але йдеться про десятки тисяч осіб. Серед них – щонайменше 30 журналістів. Тема полонених є чутливою для суспільства та складною для медійників.
Під час воркшопу учасники дізналися, яку термінологію варто використовувати, у чому відмінність норм українського законодавства від міжнародного права, які джерела інформації використовувати під час підготовки матеріалів.
Також було приділено увагу етичним засадам висвітлення цієї складної теми. Чи завжди потрібно отримувати згоду на поширення інформації про полонених? Які деталі можуть нашкодити? Як проводити інтервʼю з тими, хто звільнився з полону? Як говорити з рідними і близькими?
Співкоординаторка Запорізького Центру журналістської солідарності Валентина Манжура зазначила, що ця тема дійсно дуже важлива і вразлива. Особливо для Запорізького регіону.
– Адже саме в нас найбільше полонених журналістів, – пояснила вона. – Зокрема достеменно відомо, що російські загарбники утримують в неволі п’ять медійників з Мелітополя. І про їхню долю майже нічого не відомо. Ми пишемо про них, дотримуючись, звичайно, всіх правил, щоб не нашкодити, не наразити на ще більшу небезпеку, боремося за їх звільнення. Наші зусилля підтримує Національна спілка журналістів України та міжнародні журналістські організації. Захоплені в полон колеги знають про це. Сподіваємося. що наша підтримка додає їм сил. Не втрачаємо віри, що вдасться звільнити їх живими.
Багато емоцій і відгуків викликав і фільм «На межі: історія незламності редактора прифронтової газети» – про роботу прифронтової газети «Зоря» із селища Золочев Харківської області та її головного редактора Василя Мірошника.
– Також вразили історії про відновлення на прифронтових територіях Запорізької області газет «Трудова слава» та «Голос Гуляйпілля», які розповіли запорізькі медійники, – зауважив учасник форуму, одеський радіожурналіст Геннадій Степаненко. – Люди чекають свої газети і говорять, що вони для них, як вода, як ковток свіжого повітря, бо несе правдиву інформацію про війну, підтримує віру в перемогу.
Одесит також подякував Запорізькому Центру журналістської солідарності за те, що той надає допомогу і підтримку не лише місцевим, але й одеським і миколаївським журналістам.
Активну участь практично у всіх панельних дискусіях взяли також запорізькі редакторки газет Наталія Зворигіна («Запорізька правда»), Наталія Стіна («Червоний промінь»), редакторка віжн-радіо «На дотик» Ольга Вокало, фрілансер Ольга Боглевська.
Валентина Бистрова
