В які строки ДПС розглядає скарги платників на рішення податкового органу,
отримані після 01.08.2023?
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування
у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до Податкового кодексу
України щодо відновлення строків, встановлених ПКУ, для платників податків та
контролюючих органів.
Зокрема, Законом № 3219 виключено пункт 102.9 статті 102 ПКУ, відповідно до
якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в
Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Також визначено, що підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні
положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв
до 01.08.2023.
Тобто, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів
відновлено перебіг строків, визначених ПКУ та іншим законодавством, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Оскарження податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих
органів в адміністративному порядку визначено статтею 56 ПКУ.
Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПКУ контролюючий орган, який розглядає
скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його
протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника
податків засобами поштового зв’язку (з повідомленням про вручення) чи електронного
зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) або надати йому
під розписку.
Згідно з пунктом 56.9 статті 56 ПКУ керівник (його заступник або уповноважена
особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду
скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 статті 56 ПКУ,
але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами
електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ)
повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8
статті 56 ПКУ.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику
податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням
керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за
останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо
рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про
продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-
денного строку, зазначеного в абзаці першому пункту 56.9 статті 56 ПКУ.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну
політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають
подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому
порядку (пункт 56.10 статті 56 ПКУ).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40497
Яка перевірка проводиться та у які строки у разі неподання або несвоєчасного
подання податкових декларацій?
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ камеральною вважається
перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі
даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних
системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі
електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру
податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру
акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та
спирту етилового, даних СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових
операцій).
Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність подання
податкових декларацій (розрахунків) (підпункт 1 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75
ПКУ).
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими
особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його
заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення
камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до
вимог статті 86 ПКУ (пункт 76.2 статті 76 ПКУ).
Пунктом 76.3 статті 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової
декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30
календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо
такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності,
визначених статтею 102 ПКУ.
Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39 прим. 3 ПКУ, проводяться з
урахуванням вимог статті 39 прим. 3 ПКУ (пункт 76.4 статті 76 ПКУ).
Поряд з цим відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПКУ
документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового
контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 ПКУ, якщо
їх подання передбачено законом.
Пунктом 78.4 статті 78 ПКУ визначено, що про проведення документальної
позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа)
контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків
(крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПКУ) надається
лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у
порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної
позапланової перевірки.
Тривалість перевірок, визначених у статті 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15
робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5
робочих днів, для фізичних осіб-підприємців, які не мають найманих працівників, за
наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому пункту 82.2 статті 82 ПКУ, – 3
робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів (абзац перший пункту 82.2 статті
82 ПКУ).
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 ПКУ, можливе
за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу
не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого
підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на
5 робочих днів (абзац другий пункту 82.2 статті 82 ПКУ).
Відповідно до пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що
контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ, виконують
такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій
статтею 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо
проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт
19 прим. 1.1.1 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1 ПКУ).
Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання
законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2
пункту 41.1 статті 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо
дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його
територіальні органи (підпункт 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ).
Слід зазначити, що з 01.12.2023 відповідно до підпункту 69.35 прим. 1 пункту 69
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ діє мораторій, зокрема, на:
проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп – до 01
грудня 2024 року;
проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою
яких є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім
певних виключень, зокрема, щодо проведення документальних позапланових перевірок
платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є
територія можливих бойових дій, що проводяться з підстав, визначених підпунктом 78.1.2
пункту 78.1 статті 78 ПКУ (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням)).
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41370
Чи можуть ФОП на загальній системі оподаткування отримати довідку про
подану декларацію про доходи за інший, ніж річний звітний період?
Відповідно до пункту 179.12 статті 179 ПКУ за зверненням платника податку
контролюючий орган, до якого було подано податкову декларацію, видає довідку про
подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою,
встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику.
Форми заяви про видачу довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи
(про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та довідки про подану декларацію про
майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань),
затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568.
Типова інформаційна картка адміністративної послуги «Видача довідки про подану
декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)» затверджена наказом
Державної податкової служби України від 22.04.2021 № 446, відповідно до якої Довідка
видається на підставі поданої Декларації про майновий стан і доходи, форма якої
затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.
Фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу Податкову декларацію
за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки,
встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються
авансові платежі з податку на доходи (пункт 177.5 статті 177 ПКУ).
ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або
переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із
спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають Податкову декларацію за
результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на
(перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (підпункт 177.5.2 пункту
177.5 статті 177 ПКУ).
ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до підпункту
49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУ подають Податкову декларацію за базовий звітний
(податковий) період, що дорівнює календарному року, до 01 травня року, що настає за
звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Поряд з цим, з урахуванням примітки 1 до Податкової декларації не передбачено її
подання з позначкою «довідкова» для отримання Довідки.
Отже, звітним (податковим) періодом для ФОП, які перебувають на загальній
системі оподаткування, є календарний рік, за результатами якого такі особи можуть
отримати в контролюючому органі за основним місцем обліку (податковою адресою)
Довідку на підставі Заяви та Податкової(-их) декларації(-ій).
При цьому ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, не можуть
отримати в контролюючому органі Довідку за будь-який інший, ніж річний податковий
період.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41735
Чи можуть платники податків авторизуватися та підписати електронні
документи за допомогою Дія.Підпис в Електронному кабінеті?
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний
кабінет» визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про
затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету». Доступ до приватної частини Електронного кабінету (особистий кабінет), яка є
індивідуальною персоніфікованою вебсторінкою користувача, надається після
проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням
кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача
електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації –
id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого
електронного підпису.
Для здійснення входу до приватної частини Електронного кабінету за допомогою
Дія.Підпис необхідно:
у вікні «Вхід до особистого кабінету» обрати вкладку «Дія.Підпис»;
натиснути «Отримати код» та відсканувати згенерований QR-код;
у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на
підпис документа через Дія.Підпис».
Також, здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету за допомогою
Дія.Підпис можна скориставшись вкладкою «Хмарне сховище» у вікні «Вхід до
особистого кабінету». З випадаючого списку в полі «Провайдер» обрати «Дія.Підпис»,
натиснути «Отримати посилання» та відсканувати згенерований QR-код. Після чого, у
мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на підпис
документа через Дія.Підпис».
Для підписання електронного документа за допомогою Дія.Підпис необхідно:
обрати збережений електронний документ та натиснути «Підписати»;
у вікні «Підпис документа» обрати вкладку «Хмарне сховище»;
з випадаючого списку в полі «Провайдер» обрати «Дія.Підпис»;
натиснути «Отримати посилання» та відсканувати згенерований QR-код;
у мобільному додатку «Дія» здійснити підтвердження особи та підписати «Запит на
підпис документа через Дія.Підпис».
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41324
Чи можуть платники, які подають декларації засобами електронного зв’язку,
надіслати пояснення до них в електронному вигляді?
Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором
платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів
України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний
документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію
та електронні довірчі послуги».
Відповідно до пункту 46.4 статті 46 ПКУ, у разі необхідності платник податків може
подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які
складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової
декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник
податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній
формі.
Для забезпечення можливості платниками податків подання в електронному вигляді
доповнення до декларації з поясненням його подання в усіх формах податкової звітності, затверджених в установленому порядку, передбачено спеціально відведене місце для
складання такого доповнення за довільною формою.
Платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами
електронного зв’язку, можуть надати пояснення до них в контролюючі органи в
електронній формі.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=30088
Головне управління ДПС у Запорізькій області
