Особлива дитина в родині – велике випробування для будь-яких батьків. Проте, це не привід для відчаю, а поштовх для пошуку вирішення проблем, адже поруч завжди є люди, які готові прийти на допомогу, підтримати у скрутну хвилину, розрадити та подарувати надію на краще. Так, працівники КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Біленьківської ОТГ впевнено заявляють, що безвихідних ситуацій не буває й активно займаються тим, за що батьки потім безмежно їм вдячні – повертають спокій та радість у родини, а дітям дарують щасливі посмішки та відчуття того, що їм усе під силу, що вони розумні, кмітливі, талановиті і у них обов’язково все вийде.
Про особливості роботи закладу, тенденції освітніх потреб у дітей і помилки батьків у вихованні розповіла директор і вчитель-логопед закладу Оксана Володимирівна Кривульська.
КУ «ІРЦ» Біленьківської ОТГ обслуговує дітей віком від 2 до 18 років. Фінансується як з місцевого, так і з державного бюджету та інших джерел (субвенція, гранти, меценатські кошти). Обслуговування здійснюється не тільки за територіальним принципом, тут приймають вихованців з Біленьківської ОТГ, м.Запоріжжя, якщо батьки дітей працюють в громаді, а також діє угода про співпрацю з Широківською ОТГ.
На території Біленьківської громади проживає близько 1600 дітей зазначеної вікової категорії, за час свого існування центр обстежив і надав висновки про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку близько 350 дітям, з них тільки протягом 2020 року обстежено 111. У 2021 році ця робота продовжується. Серед відвідувачів центру також є чимало родин з міста, які переїхали в Біленьке на постійне місце проживання.
Під час карантину деякі батьки відмовляються приводити дітей на корекційно-розвиткові заняття в ІРЦ, їх переживання можна зрозуміти, тому для таких родин фахівці надають послуги дистанційно, консультують, дають завдання, контролюють правильність їх виконання. Але люди поступово звикають до нових реалій життя в умовах пандемії, тому в центрі постійно лунають голоси маленьких відвідувачів.
Особливості роботи ІРЦ
Оксана Володимирівна повідомила, що максимальна кількість дітей, з якими можуть займатися фахівці ІРЦ протягом тижня – 60, в середньому проводиться 127 занять, виключно в ігровій формі. Чому саме так? Відповідь проста. До особливих дітей – особливий підхід. Під час занять вони думають, що з ними просто граються, а насправді йде кропіткий процес корекції порушень розвитку. Педагоги застосовують пісочну терапію (з кінетичного піску ліплять різноманітні фігури, малюють на ньому за зразком, вгадують навпомацки захований предмет, тощо), арт-терапію (наряду з традиційними техніками широко застосовується малювання пальцями), ґудзикотерапію. Також дітям дуже подобається відчувати себе акторами лялькового театру, адже у їх маленьких руках оживають казкові герої, які говорять їхніми голосами. Велику користь приносять заняття з різноманітними дерев’яними іграшками, такими як піксельні мозаїки, шнурівки, сортери, піраміди і т.д., граючись з якими діти розвивають не тільки дрібну моторику, а й когнітивну сферу (мислення, увагу, уяву, пам’ять тощо).
Кабінети фахівців оснащені великою кількістю дидактичного обладнання: бізіборди (розвиваючі дошки), інтерактивна підлога, «обіймальна машинка» (два вертикально розташованих м’яких валики, через які дитина проповзає, відчуваючи приємний ефект обіймів), масажний стіл, шведська стінка, фітнес-м’ячі, сухі басейни, пісочниці з підсвіткою, сенсорні доріжки, підвісне спорядження, профілактор Євмінова тощо. Все це було придбано за рахунок державної субвенції для ІРЦ та за перемоги в грантових проєктах, а ось за сучасний універсальний дизайн приміщення у відповідності до усіх санітарно-гігієнічних норм та вимог, чудовий ремонт та поточні витрати на роботу центру ми щиро дякуємо керівництву громади, депутатам, волонтерам, фермерам, які не словом, а ділом доводять таку просту істину, що діти – це наше майбутнє, і вкладаючи душу, сили, знання, кошти у їх розвиток сьогодні, ми закладаємо фундамент нашого майбутнього. Також дякуємо депутату обласної ради Віктору Щербині за допомогу у придбанні та встановленні захисних гратів на вікна та критої велопарковки для відвідувачів центру.
Потрапивши до центру, оченята дітей просто розбігаються від різноманіття цікавинок, які їх оточують. Перед вчителями стоїть чітка задача підібрати саме те обладнання, саме ту гру, яка принесе максимальну користь конкретній дитині, адже всі вони мають свої особливі освітні потреби, на корекцію яких скерована дія фахівців. Звичайно, педагогу набагато легше і зручніше, якщо це гра сам на сам з вихованцем. В підгрупах займатися набагато складніше з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дітей, і не лише тому що вони сприймають та реагують на завдання по-різному. Бувало, що батьки заявляли про необхідність займатися з їхніми дітьми виключно індивідуально, бо, на їх думку, вчитель відволікається на інших дітей. «Але наше завдання, крім корекційно-розвиткових занять, також соціалізація кожної дитини, аби вони розуміли, що співпраця або хоча б співіснування в колективі – це невід’ємна складова життя кожного з нас. В школі у цілого класу теж буде один вчитель – для кожного учня окремого вчителя не виділять. Тож діти мають навчитися взаємоповазі, взаємодопомозі, взаєморозумінню змалечку. Хочу відзначити, що переважна більшість дітей залюбки відвідує центр, бо знають, що їх тут чекають і ставляться до них з любов’ю», – каже Оксана Кривульська.
В ІРЦ працюють практичний психолог Аліна Остапівна Комбарова, вчитель-реабілітолог Ольга Володимирівна Качанова, вчителі-логопеди Оксана Володимирівна Кривульська та Олена Миколаївна Паталах, котра також є вчителем-дефектологом.
Потрібно бачити не проблему, а дитину
Одним із завдань ІРЦ є надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами шляхом проведення корекційно-розвиткових занять. Найпоширенішою причиною звернення батьків до центру є затримка або відсутність мовлення у дітей 3-4 років. Спеціалісти розглядають це не як окреме порушення, а як тривожний симптом, пов’язаний з психічним розвитком дитини (за умови, що відхилень у будові артикуляційного апарату немає і слух збережений), адже мовлення – це психічний процес, який тісно пов’язаний з мисленням, увагою, уявою, сприйманням. Отже, є необхідність комплексного підходу для подолання проблеми. Запуск мовлення у дітей не є швидкою процедурою. Віддаючи дитину на корекційно-розвиткові заняття в інклюзивно-ресурсний центр, деякі батьки помилково вважають, що результат буде миттєвим. На жаль, це не так, чарівної палички не існує! Іноді, щоб подолати те чи інше порушення розвитку, потрібно роки кропіткої праці як педагогів, так і батьків вдома.
Ми живемо в час надшвидкого розвитку науково-технічного прогресу. На перший погляд, в цьому спостерігаються лише переваги: тут і швидкий доступ до будь-якої інформації, і можливість постійного мобільного зв’язку з рідними, і спілкування в соцмережах, та й просто ігри та інший розважальний контент. Але, окрім переваг, є і зворотній, точніше – темний бік медалі. Наприклад, деякі з дітей абсолютно не знають казок, бо батьки не читають їх своїм синочкам та донечкам. Натомість останні отримують в руки різноманітні гаджети – планшети, смартфони і т.д. Дитина сидить собі спокійно, не кричить, не заважає запитаннями, не просить пограти з нею… Батьки повністю задоволені, що у них зростають такі розумнички, які самостійно знаходять собі забавки в гаджетах. І ніхто не слідкує навіть за часом, який малеча проводить за монітором! «Сучасні вчені з багатьох країн світу б’ють на сполох і вже говорять про нову хворобу ХХІ століття – синдром цифрового слабоумства, коли діти навіть молодшого віку постійно сидять в інтернеті, не випускаючи з рук телефони. Насправді, вони отримують жодного розвитку, адже дуже часто батьки не контролюють і не обговорюють побачене з дітьми. Мультфільми, навіть якщо вони розвивального напрямку, не можуть замінити живого спілкування. Дитині пропонується для засвоєння готова картинка або модель поведінки, яку малеча копіює, але при цьому не відбувається розвиток психічних процесів, наприклад, уяви чи мислення», – пояснює Оксана Володимирівна. Існують певні норми часу, який діти можуть проводити в гаджетах. Так, на думку вчених і провідних педагогів, малечі 2-3 років категорично заборонено давати в руки подібні речі. І лише коли вони підростуть до 5-6 років, можна буде дозволяти їм користуватися електронними пристроями впродовж 10-15 хвилин. Проте у батьків своє бачення. Все це призводить до затримки психічного розвитку, а іноді провокує навіть інтелектуальні порушення. І якщо раніше ми говорили, що діти з особливими освітніми потребами переважно з’являються у неблагонадійних родинах, то зараз картина дещо змінилася і вже у сім’ях з високим рівнем достатку спостерігається тенденція їх появи.
Якщо треба, допоможуть і дорослим
При Центрі діє школа «Бути батьками» за сприяння Запорізького обласного ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти. Незважаючи на складні карантинні часи, які суттєво обмежили роботу школи, щомісяця батьки отримують консультації. Вони проводяться профільними педагогами ІРЦ, теми формуються з переліку питань, які цікавлять самих мам і тат. Школа ставить собі за мету дати батькам навички самостійної роботи з особливими дітьми. Крім того, за потреби надають психологічну та правову допомогу, запрошуючи для таких консультацій відповідних спеціалістів. Дуже часто родини, у яких виховуються діти з особливими потребами, перебувають у край скрутному матеріальному становищі, адже пенсія по інвалідності менше 2 тисяч грн на місяць. Звичайно, допомогти у вирішенні матеріальних проблем фахівці ІРЦ власними силами не можуть, але батьки отримують корисну інформацію, до яких фондів можна звернутися для вирішення тої чи іншої ситуації.
Фахівці КУ «ІРЦ» постійно співпрацюють також з соціальною службою Біленьківської сільради, із закладами освіти ОТГ, з КЗ «ЦПМСД» БСР ЗРЗО, з Центром культури та дозвілля, підприємцями та фермерами, з ХННРА, з ГО «Сходи», «Рушаємо Пліч-о-Пліч», БФ «Посмішка дитини», Українським Жіночим Фондом, ООН Жінки. Надають допомогу у організації та проведенні свят та заходів для дітей з ООП та осіб з ОП. Ведуть консультативну діяльність як під час особистих зустрічей з педагогами, батьками, жителями громади, так і в телефонному режимі або на сторінці Фейсбук, де також розміщують багато корисної та цікавої інформації.
З метою залучення фінансів в КУ «ІРЦ» та надання допомоги сім’ям, у яких проживають особи з інвалідністю, було прийнято рішення про заснування ГО «Рушаймо пліч-о-пліч», головою якої обрано Паталах О.М., а членами Кривульська О.В. та Комбарова А.О.
Разом з Українським жіночим фондом розроблено проект «Життя без бар’єрів», виграно грант і придбано: масажний стіл, реабілітаційний тренажер для ніг, комплект «Шведська стінка+», балансири, логопедичний масажер та ін. У межах проекту проведено декілька семінарів та тренінгів.
Також було виграно грант на реалізацію проекту соціальної дії «Флортайм – терапія через гру». Було придбано дидактичну гру «Черепаха» зі змінними чохлами, ігри за методикою Кандибура, набір розвиваючих дерев’яних іграшок, картки для візуальної комунікації, розмальовки друковані 66 штук, інформаційний банер з кріпленням. Ще один підготовлений та втілений проєкт «Безпечний простір дитини – спокій родини» (дитячі автокрісла). Для створення безпечних умов перевезення дітей з особливими потребами в автомобілях відповідно до Закону.
Тож фахівці ІРЦ докладають максимум зусиль, щоб надати якісні корекційно-розвиткові послуги діткам з особливими освітніми потребами, адже для них це не просто робота, а почесна місія.
Віталій АНДРІЄЦЬ.
