Сергій Шашенок народився 21 вересня 1988 року в селі Відрадне Запорізького району. Він був людиною землі, праці й великої внутрішньої тиші. З юності звик допомагати рідним, підтримувати молодших братів, сестру, племінників і всіх, хто потребував поруч доброго плеча.
15 травня 2026 року Сергій загинув у бою за Часів Яр. Його життя обірвав ворожий дрон. Та в пам’яті рідних, сусідів і всієї громади він залишиться щирим, порядним, світлим чоловіком, який любив життя, свою землю і все живе на ній. Ось що пише про нього сусідка, викладачка Запорізького національного університету Оксана Меркулова.
“Він був наче рання осінь в усьому. А забрала його весна.
Сільський філософ, він бачив, як сам нерідко говорив, віщі сни, котрі оприявнювалися, на його величезний подив, аж поки звик до того, через роки.
Він був багато в чому наївний і водночас мудрий не по літах.
Він прагнув створити власну сім’ю — не встиг, а тому самозречено допомагав молодшим своїм братам, сестрі, племінникам. Він у принципі допомагав усім. Із юначого віку завжди тяжко працював, аби мати змогу бути відповідальним і за себе, і за тих, кого любив.
Він любив усе живе. Він розумів усе живе. І коли його понад рік тому просто з вулиці забрали на призовний пункт, а потім чотири дні навіть не здогадавшись погодувати возили по Україні, не тямлячи, куди віддати новомобілізованого, говорив своєму старшому братові: “Віть, раптом що — доглядай мого Графа, годуй його і не ображай”.
Він був безкорисливий і порядний.
Було в ньому щось щире, прадавнє.
15 травня 2026 року він, захищаючи землю, на якій завжди стояв — рівний, зграбний, вільний, загинув. У бою за Часів Яр у нього поцілив ворожий дрон.
Він був наче рання осінь в усьому. А забрала його весна. І війна.
…Сьогодні, у міждощів’ї, старший брат Сергія Вітько, як і весь останній рік, варить для Графа їжу. Чорний худий пес, упершись вологим носом у хвіртку, виглядає свого господаря, аби піти з ним до річки, не знаючи, що Сергієва ріка вже тече далеко понад хмари…
Мій сусід, корінний відраднівець Сергій Шашенок (21.09.1988 – 15.05.2026).”
Оксана Меркулова
