Червоний промінь

Актуальна податкова інформація: запитували – відповідаємо

Чи застосовується відповідальність до ФОП – платників єдиного податку, якщо фіскальний чек містить всі обов’язкові реквізити, однак порушена послідовність нумерації рядків?

У разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції відповідно до статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції.

При цьому, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13.

Обов’язкові реквізити фіскального касового чека визначені пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13. Установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).

Недотримання суб’єктом господарювання послідовності відображення обов’язкових реквізитів у паперових та/або електронних формах фіскальних касових чеків, хоча і призводить до порушення порядку проведення розрахунків, в частині недотримання вимог щодо форми розрахункових документів, за умови, що така зміна послідовності рядків не призводить до спотворення інформації про розрахунки та не змінює суті здійсненої операції, не передбачає застосування штрафних (фінансових) санкцій до такого суб’єкта господарювання.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41600

Чи може фізична особа отримати довідку про отримання доходів за період здійснення підприємницької діяльності?

Фізична особа може отримати довідку про отримання доходів за період здійснення підприємницької діяльності та сплату з таких доходів податків у контролюючому органі за місцем її податкової адреси.

При цьому звертаємо увагу, що термін зберігання облікових справ платників податків і зборів 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 177.5 статті 177 та пунктом 296.4 статті 296 ПКУ передбачено, що фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси.

Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (пункт 296.8 статті 296 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (пункт 45.1 статті 45 ПКУ).

Підставою для надання фізичній особі-підприємцю довідки про доходи від здійснення нею підприємницької діяльності є подання до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкової декларації про майновий стан і доходи платниками на загальній системі оподаткування та декларації платника єдиного податку підприємцями на спрощеній системі оподаткування (стаття 177 та стаття 296 ПКУ).

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів.

Відповідно до статті 291 розділу І Переліку облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Особові рахунки платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років (стаття 292 розділу І Переліку).

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41623

 

Чи оподатковуються акцизним податком рекламні роздачі алкогольних напоїв (безоплатні) без проведення розрахункової операції?

Якщо суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі безоплатно розповсюджує алкогольні напої під час проведення рекламних заходів, презентацій тощо без проведення розрахункової операції, то база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відсутня і, відповідно, податкове зобов’язання з акцизного податку не нараховується.

Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. 

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Відповідно до норм ПКУ, платниками акцизного податку є:

особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (підпункт 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПКУ);

 особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (підпункт 212.1.17 пункту 212.1 статті 212 ПКУ).

Відповідно до підпункту 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПКУ базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПКУ.

Відповідно до пункту 216.9 статті 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41627

Чи має право платник, який подав заперечення до акта перевірки, взаємодіяти з податковим органом у режимі відеоконференції при розгляді матеріалів перевірки?

Діє з 16.06.2024

З 16.06.2024 набирають чинності окремі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», якими вносяться зміни до пункту 17.1 статті 17, пункту 21.1 статті 21, пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1.2, статті 86 ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 17.1.18 пункту 17.1 статті 17 ПКУ платник податків має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції у випадках, передбачених ПКУ, з метою надання усних пояснень.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані взаємодіяти з платниками податків у випадках, передбачених ПКУ, у режимі відеоконференції (підпункт 21.1.12 пункту 21.1 статті 21 ПКУ).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання платником податків інформації (повідомлення) про взаємодію у режимі відеоконференції з контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ, у випадках, передбачених ПКУ (абзац чотирнадцятий пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ).

Підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПКУ встановлено, що у разі отримання від платника податків у визначеному пунктом 86.7 статті 86 ПКУ порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в Електронний кабінет.

Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду (абзац перший підпункту 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПКУ).

Згідно з абзацом четвертим пункту 86.11 статті 86 ПКУ заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Така відповідь є невід’ємною частиною довідки про проведення електронної перевірки. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, у тому числі в режимі відеоконференції, про що він зазначає у поданих запереченнях.

Платник податків, який бажає взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції повинен зазначити про це, зокрема, в поданих запереченнях (якщо бажає прийняти участь у розгляді матеріалів перевірки).

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 2/2024 «Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» або у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41587

 

За яким ідентифікатором форми подається остання декларація платника єдиного податку щодо якого до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності?

Згідно з пунктом 296.2 статті 296 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший пункту 295.8 статті 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (пункт 294.6 статті 294 ПКУ).

Відповідно до пункту 296.2 статті 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Водночас, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду (підпункт 49.18.8 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

за ідентифікатором форми F0103406 (для першої та другої груп – рiчна);

за ідентифікатором форми F0103308 (для третьої групи – квартальна).

Отже, враховуючи норму пункту 296.2 статті 296 ПКУ щодо подання Декларації у строки, встановлені для річного податкового (звітного) періоду, фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку (першої – другої груп) щодо якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подає востаннє за річний податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, Декларацію за ідентифікатором форми F0103406 (незалежно від того до закінчення звітного періоду чи ні подається остання Декларація).

При цьому при створенні Декларації за ідентифікатором форми F0103406 в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету платником обирається річний звітний (податковий) період, а саме: рік та період (рік).

 

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41641