У Центрі журналістської солідарності Запоріжжя відбулася зустріч із директоркою обласної служби зайнятості Зінаїдою Бойко. Вона розповіла про поточну діяльність Державної служби зайнятості України, зокрема в умовах війни та змін, які вона спричинила на ринку праці.
Пані Зінаїда зазначила, що служба зайнятості тепер підпорядковується Міністерству економіки (раніше — Міністерству соціальної політики) та позиціонує себе як «офіс, що є мостом між людьми й роботодавцями». Основна увага зосереджена на програмах перепідготовки та підвищення кваліфікації. Вона підкреслила, що попит на навчання різко зріс, адже роботодавці активно шукають кваліфікованих спеціалістів.
Шанс змінити професію після 45: що дає ваучер від служби зайнятості
Служба зайнятості фінансує навчання за ваучерами — це повна оплата курсів чи навчальних програм, які людина обирає самостійно. Попит на них різко зріс: якщо у 2022 році навчатися хотіли близько тисячі осіб по всій Україні, то лише у Запорізькій області у 2024 році видано понад тисячу ваучерів, а нині — вже близько двох тисяч.
Навчання проходять як безробітні (за сертифікатом), так і працюючі (за ваучером), щоб підвищити свою конкурентоспроможність. Особливо активно долучаються медичні працівники, яким необхідно регулярно підвищувати кваліфікацію, а також ті, хто переїхав із окупованих територій і хоче залишитися у професії. Важливу роль відіграють місцеві виші, зокрема Запорізький медико-фармацевтичний університет, який оперативно адаптував навчальні програми. До програм також активно долучаються вчителі — через зміни у сфері освіти, реорганізацію та перехід на онлайн-навчання багато хто з них потребує перекваліфікації.
Вартість ваучера становить 30 280 грн, і ці кошти держава сплачує навчальному закладу. Якщо курс дорожчий, слухач може доплатити різницю. Навчатися можна лише за спеціальностями, затвердженими у державному переліку.
Навчання за ваучером можливе за затвердженим державою переліком із 156 спеціальностей. Отримати ваучер можуть громадяни віком від 45 років зі страховим стажем не менше 15 років. Окремо право на навчання без вікових обмежень мають учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи та постраждалі від війни.
Для безробітних діє аналогічна програма — навчання за сертифікатом, який оплачується роботодавцем. Ваучер можна використати для здобуття нової професії або підвищення рівня освіти, зокрема другої вищої. Більшість слухачів навчаються у запорізьких закладах, хоча є приклади навчання в Києві, Львові чи Одесі. Найбільш затребувані сьогодні спеціальності — вчителі англійської мови та математики.
Грантові програми та підтримка працевлаштування
— Сьогодні існує велика потреба у робітничих професіях, — наголосила директорка обласної служби зайнятості Зінаїда Бойко. — Нещодавно відбувся великий ярмарок вакансій для підприємств групи «Метінвест». Спочатку повідомлялося про 58 відкритих вакансій, однак детальніший аналіз показав, що реальна потреба — понад 900 працівників. Адже за однією вакансією часто стоїть потреба у десятках людей різних спеціальностей та рівнів кваліфікації.
Багато великих підприємств були змушені скоротити діяльність або релокувалися до безпечніших регіонів. Водночас до Запоріжжя перемістилися близько тисячі підприємств із тимчасово окупованих територій Запорізької та Донецької областей. Служба зайнятості активно співпрацює з ними у всіх напрямках. Більшість релокованих компаній — це малий бізнес (5–7 осіб), який демонструє гнучкість, хоча загалом трудові ресурси залишаються обмеженими. Що їм пропонується.
Програма компенсації зарплати для роботодавців ВПО
Найпопулярнішою серед роботодавців є програма компенсації заробітної плати за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, яку реалізує Міністерство економіки.
- Раніше компенсація становила 8 000 грн протягом 3 місяців.
- Тепер термін збільшено до 6 місяців, що дозволяє роботодавцям якісніше адаптувати нових працівників.
Наприклад, у сфері пошиття одягу цього часу потрібно, щоб навчити людину працювати без псування матеріалу та відповідно до виробничих стандартів.
Програма «Зроблено в Україні»
Велика увага приділяється підтримці виробників у межах програми «Зроблено в Україні», зокрема у сфері машинобудування та сільгосптехніки. Частину заходів реалізує служба зайнятості — переважно через консультування.
Сьогодні в Україні працює близько 100 офісів програми, один із них — у Запоріжжі, відкритий у липні 2024 року. Основна мета — інформування роботодавців і шукачів роботи про державні програми, зокрема «Власна справа».
Програма «Власна справа»
Запущена у липні 2022 року державна програма «Власна справа» допомагає започатковувати малий бізнес і створювати нові робочі місця.
У Запорізькій області вже 552 грантери успішно реалізують власні проєкти, серед них: 39 – учасники бойових дій, 105 – ВПО. Ефект є вагомим: сума сплачених податків за працевлаштованих людей значно більша, ніж кошти, які підприємці отримали на розвиток бізнесу.
Початкові умови (2022 рік):
- до 250 000 грн — за умови працевлаштування двох осіб;
- до 150 000 грн — за умови працевлаштування однієї особи;
- обов’язкова реєстрація ФОП.
Розширення програми:
- 2023 рік – ветерани: гранти до 1 млн грн, співфінансування 70% / 30%, ФОП зареєстрований не менше року.
- 2024 рік – молодь (18–25 років): гранти до 150 000 грн без вимоги створювати робочі місця, за умови захисту бізнес-плану.
- 2025 рік – прифронтові області: гранти до 500 000 грн (для створення двох робочих місць), серед них і Запорізька.
- 2025 рік – дитячі простори: гранти до 1 млн грн на умовах співфінансування для створення безпечного середовища для дітей, діяльність у сфері дошкільної освіти.
Нова програма для креативної індустрії
З 2 вересня стартувала грантова програма для креативної індустрії з максимальною сумою підтримки до 1 млн грн.
Основні умови:
- 100 тис. грн — за умови реєстрації ФОП;
- 200 тис. грн — одне робоче місце;
- 500 тис. грн — два робочі місця;
- 1 млн грн — не менше чотирьох робочих місць;
- ФОП має бути зареєстрований не менше 12 місяців;
- співфінансування: 70% / 30%.
Кошти можна використовувати на:
придбання обладнання, меблів, техніки, транспортних засобів, оренду приміщень, маркетинг, рекламу, а також оплату авторських послуг чи створення об’єктів інтелектуальної власності, послуги з редагування та коректури тексту, макетування друкованої продукції, обробки аудіо- та відеопродукції..
Також для роботодавців діють програми підтримки осіб з інвалідністю: за працевлаштування інваліда І групи – 120 тис. грн, ІІ групи – 80 тис.грн.
Тенденції в сфері медіа
У сучасних реаліях ринок праці в медіа-сфері зазнає суттєвих змін. Сьогодні роботодавці шукають не лише журналіста в класичному розумінні, а універсального фахівця, який одночасно може писати, редагувати, фотографувати й працювати з контентом у соцмережах. Як зазначила Зінаїда Бойко, навіть саме поняття «журналіст» поступово втрачає свій традиційний зміст. Традиційні медіа (телебачення, радіо, друковані видання) поступово поступаються місцем цифровим платформам, блогінгу, подкастам та соцмережам. Є попит на нові професії: контент-менеджер, SMM-фахівець, продюсер подкастів, відеоредактор для соцмереж, аналітик даних у медіа.
При цьому багато медійників, особливо з електронних ЗМІ, не звертаються до служби зайнятості офіційно. У 2024 році через обласну службу зайнятості вдалося працевлаштувати лише двох спеціалістів у медіа-сфері — коректора текстів до Запорізької обласної адміністрації та редактора до обласної філармонії. Хоча було заявлено чотири вакансії.
Серед актуальних пропозицій роботи у сфері медіа нині:
- журналіст/SMM-менеджер телеканалу МТМ Запоріжжя, портал «Акцент»;
- контент-менеджер, SMM -спеціаліст у компанії «Ваша оптика»;
- журналіст або спеціаліст інформаційного відділу у Бердянській міській військовій адміністрації.
Попри наявність вакансій, серед зареєстрованих у службі зайнятості шість осіб із освітою за спеціальністю «Журналістика» не планують працювати за фахом. Аналогічна ситуація спостерігається і серед філологів — випускників суміжних спеціальностей, які теж не розглядають роботу в медіа як основний напрямок кар’єри.
Такий дисбаланс між попитом і пропозицією на ринку медіапраці свідчить про потребу оновлення підходів до підготовки кадрів і адаптації професійної освіти до сучасних умов інформаційного середовища.
Для підвищення кваліфікації медійників та розвитку сучасних навичок можна скористатися послугами Центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Короткотермінові курси (до місяця) допоможуть журналістам розвинути необхідні навички у сфері цифрового контенту, реклами, комунікацій і медіаграмотності.
Одеський ЦПТО ДСЗ: курси, спрямовані на розвиток умінь у сфері створення рекламного та інформаційного контенту.
Сумський ЦПТО ДСЗ: навчання, що розвиває медіаграмотність і цифрові компетенції.
Харківський ЦПТО ДСЗ: технології створення медіаконтенту (виробництво відео, фото, цифрового контенту, створення блогів тощо).
Контакти Запорізького обласного центру зайнятості: (0612)80-47-49,
0800 219 716. 800@zpocz.gov.ua.
Підготувала Наталія Стіна
