Червоний промінь

Переможці другої п’ятиденки – хлібороби  «Славутича»

Вінець хліборобської праці – це, звичайно, жнива – житня, пшенична, хлібосільна пора. Коли в душі  радість, руки пахнуть зерном, засіки наповнюються молодим добірним зерном…

 Чітко організовану збиральну кампанію в ПП«АФ «Славутич» минулого вівторка призупинив дощ. Не такий, щоб і рясний випав, але соняшнику й іншим культурам ще засприяє. Та й хлібороби перепочинуть. Вони вже повністю зібрали врожай ріпаку, гороху, ячменю, на половині площ обмолотили й озиму пшеницю, на збиранні якої задіяні нині вісім потужних комбайнових екіпажів.

 Один з них, який очолює молодий перспективний хлібороб Володимир Курта, вийшов переможцем у районному змаганні жниварів у другій п’ятиденці, яка тривала з 6 по І0 липня. Комбайном «Клас Lexion 480» він обмолотив 211,8 гектарів озимої пшениці і намолотив 936 тонн зерна, виконуючи при цьому денні норми на 185 відсотків.  Володимир Володимирович, загалом, працює на інженерній посаді, заочно навчається, а ось в період жнив щороку сідає за штурвал новітнього комбайна і, як бачите, долає високі трудові рубежі. Оперативно, без затримок відвозили зерно від його комбайна на тік водії Юрій Петішкін та Сергій Буряк.

 Привітати переможців з перемогою приїхали голова райдержадміністрації Роман Полієктов, голова районної ради Сергій Бурма та голова райкому профспілки працівників АПК Борис Коношенко. Вручивши відзнаки, вони побажали жниварям щедрих врожаїв, нових трудових здобутків та перемог і щиро подякували за високопродуктивну працю.

 Ми ж продовжили розмову з головним агрономом господарства Миколою Карпенком вже у адмінприміщенні, в якому, до речі, триває ремонт, йде перепланування кабінетів. І лише кімната, де трудівники збираються на вранішні оперативки, поки що чекає своєї черги.

 Серед іншого тут, що схвилювало до глибини душі, два гарні портрети основоположника ПП «АФ «Славутич», Заслуженого працівника сільського господарства І. І. Бакуменка. «Батьком» його шанобливо називали в господарстві. З ним, бачте, тут, як і колись, розпочинають і закінчують робочий день, хоча вже сьомі жнива виходять в поле без Івана Івановича. Його шанують і пам’ятатимуть у віках ті, хто був свідком його багатоплідної праці на зламі епох, що запам’яталися буремними і дуже складними роками. І його життєвий шлях був також нелегким, але багатим на досягнення і здобутки. Життєве поле цієї глибокої людини подарувало колективу «Славутича» нетлінне «збіжжя» — мудрість, великий досвід і міцний фундамент нинішнього господарства, в основі якого – колектив однодумців, у більшості своїй теж згуртований саме Іваном Бакуменком.

 Те, що він розпочав, гідно продовжують його послідовники, бо передав господарство у надійні руки досвідченого керівника Геннадія Марича. Тут ні на йоту не згортають виробництво, а, навпаки, розгалужують його, з кожним роком зміцнюють матеріально-технічну базу. Зокрема, цього року придбали два німецькі комбайни «Клас Lexion». Планують переробку сільськогосподарської продукції. Невдовзі стане до ладу сучасна хлібопекарня, зведена у Петрополі.

 Сам Г.В. Марич з повагою ставиться до людей праці, ветеранів виробництва, веде соціально відповідальний бізнес. Окрім податків, які господарство сплачує в повному обсязі, часто до керівника базового господарства, депутат облради земляки звертаються з великими і малими проблемами і завжди отримують підтримку. Хоча сам постійно у трудовому неспокої. Тривог за врожай 2020 було немало, але дощі допомогли, урожай очікують не гірший, ніж торік. Втім, якщо за коровай нині хвилювань поменшало, то нова ініціатива Кабміну щодо запровадження мита і квот на імпорт нафтопродуктів неабияк стурбувала аграріїв. Така політика може призвести до зростання цін на дизельне пальне і зріджений газ. Селянам же потрібно багато пально-мастильних матеріалів, тому, безперечно, такі «новації» позначаться на собівартості продукції. «Кому це вигідно? – обурюється Геннадій Вікторович. – Населенню — в жодному разі. Аграріям? Нас і так щороку обкладають все новими податками. Держава, і це глибоке переконання всіх сільгоспвиробників, такої гарячої пори повинна, навпаки, відкрити простір для розвитку. Це зробить ефективнішою працю фермерів і сприятиме економіці в цілому».

 З ранку й до пізнього вечора з хліборобами у полі виконавчий директор «Славутича» Іван Якович Костенко, який у цьому господарстві працює вже чверть століття. Майже все його життя пов’язане з хлібом, полем, технікою і, звичайно, людьми. Кому було важко – підставляв своє плече, хто просив допомоги – завжди допомагав. Його життя – це справжня скарбниця досвіду, надзвичайної відповідальності, яка надійно служить розвитку і зміцненню підприємства, гармонійному поєднанню в трудовому колективі молодості й мудрості. Робота з людьми завжди непроста. Ось і в жнива скільки треба трудящих рук, аби зібрати вирощений врожай! Як ланцюжок – кожен має вчасно і відповідально спрацювати, щоб отримати очікуваний результат…  Все це турботи директора з виробництва.

 Моє село – моє коріння. Це про головного агронома «Славутича» Миколу Карпенка. Працював на сільській олійниці, а коли прийшов до І.І. Бакуменка взяти направлення на навчання, той викликав секретаря і велів написати наказ про зарахування хлопця агрономом. Мовляв, направлення дамо тобі, але на практиці навчишся більше. Працюючи під рукою тодішнього головного агронома Віктора Михайловича Левченка, заочно закінчив сільгосптехнікум і Сумський аграрний університет. І з благословення Івана Івановича вже 15-й рік працює головним агрономом такого потужного господарства. Молодий спеціаліст постарався набутки своїх вчителів і попередників об’єднати в струнку цілісну систему землеробства, яка ґрунтується на високій технологічній культурі. І справа успішно спориться.

 – Ми по-новому підійшли до організації праці на цьогорічних жнивах, – розповідає Микола Миколайович,- за кожним з трьох відділень закріпили відповідальних, людей, техніку. Один з них – молодий спеціаліст з вищою освітою Віктор Семенюченко. Він з Лукашевого, працює тут чотири роки. Досить серйозний, відповідальний.

 Щодня у своїй структурі проводить короткі оперативки бригадир Олександр Мазур.

 Кожне відділення тепер складує збіжжя на своєму току, тоді як в інші роки більшість його звозили в одне місце. Тепер легше його доробляти, буртувати, віяти і відвантажувати, бо частину врожаю продаємо для придбання пального та добрив. З пайовиками почнемо розраховуватися відразу після жнив..

 Для  трудівників забезпечили належні умови роботи, працюють комбайнери в одну зміну, без помічників, 0 21 годині вони вже на польовому стані. Тільки звільняється поле, готуємо його під майбутній засів. Біля кожного агрегату чергують пожежники.

 Весь комплекс робіт чітко виконує колектив, який працює у нас як одна сім’я. Тут і взаємовиручка, і допомога, і розуміння, і довіра. В роботі вісім потужних комбайнів, на яких працюють досвідчені хлібороби Володимир Курта, Дмитро Дуйловський, Михайло Стукан, Євген Гаврилюк, Олексій Винник, Андрій Мельник, Віталій Курта та Валерій Шпак. З відвезенням зерна успішно справляються водії, крім уже згаданих, Олександр Осипенко, Іван Єременко, Олександр Компанієць, Леонід Гриненко, Сергій Шаповалов, Максим Процько, Леонід Берегело,  Сергій і Євген Постоєнки, Артур Борисов, Дмитро Кубасов, Сергій Молоков, Анатолій Якубін.

 Готують грунт у дві зміни двома агрегатами Валерій Краснокутський та Володимир Невмивака і Олександр Стукан та Василь Яцола.

 На токах працюють завідуючий Руслан Мельниченко, Світлана Заволжська, Володимир Волков, Петро Бакум, мама і син Макаренки, Василь Роббу. Збирає солому у тюки на спеціальному причіпному агрегаті тракторист Юрій Максимов. Максим Курта та Іван Тараскін і Даніл Чувілін і Даніл Корольов викладають тюки в причіпах, а Андрій Дубяга, Сергій Зудін і Сергій Буряк розвозять тюковану солому тим, хто її замовив.

 Чітко працює інженерна служба під керівництвом Анатолія Степанюка.  А це – інженер-постачальник Сергій Семянін, слюсарі Микола Горобей, Іван Литвинов та Євген Калініченко; токарі Федір Семенюченко та  Андрій Денисюк; електрики Микола Бовкун і Леонід Усатий; на складі запчастин – Галина Гаврилюк.

Заправляють всю техніку паливом Смачні обіди для жниварів готують Анна Галета, Любов Дуйловська та Римма Ковалевич.

 Робота у людей постійна, на зарплату і умови не скаржаться. Всі зацікавлено працюють на кінцевий результат, який увінчається обжинками і, традиційно, відпочинком на морі.

 Тож, користуючись нагодою, побажаємо славній трудовій родині «Славутича» щедрих врожаїв, завжди сприятливої погоди, втілення усіх мрій і сподівань. Ви заслуговуєте найвищої шани і поваги, бо бережете землю, як дар Божий, як найдорожче багатство, що залишиться у спадок майбутнім поколінням.

Ольга ЯКИМЕНКО,

фото Віталія АНДРІЙЦЯ.