Противник сто дев’яносто першу добу веде повномасштабну збройну агресію проти України. Захисники Запорізького краю утримують рубежі та дають гідну відсіч російським окупаційним військам. На Запорізькому напрямку ситуація за останню добу не зазнала суттєвих змін. Противник основні зусилля зосереджує на утриманні зайнятих рубежів. Про минулі 24 години на фронті доповіли в Запорізькій ОВА.
Протягом минулої доби ворог здійснив обстріли позицій українських захисників, застосовуючи при цьому танкове озброєння, реактивну та ствольну артилерію вздовж усієї лінії зіткнення. За повідомленням ГУ НП у Запорізькій області за минулу добу окупанти обстріляли цивільну інфраструктуру у районі населених пунктів ОРІХІВ, Преображенка, Новопавлівка, Новоданилівка, Ольгівське, Степногірськ, Мала Токмачка, Гуляйполе, Новодарівка, Залізничне, Червоне, Чарівне, Новоандріївка, Білогір’я, Щербаки, Новопокровка, Малинівка, Полтавка, Дорожнянка та Кам’янське. Надійшло 14 повідомлень про руйнування об’єктів цивільної інфраструктури в результаті обстрілів російськими окупаційними військами.
Протягом минулої доби проводилась евакуація цивільного населення з тимчасово окупованої території. Евакуйовано 1027 людей, з них 271 – діти.
Військовий РФ розповів своїй жінці про втрату важкої техніки та неможливість атакувати ЗСУ. Головне управління розвідки Міністерства оборони України привело розшифровку телефонної розмови. Зі слів двох товаришів по службі загарбник ремствує, що “відпустку хлопцям не дають, командир обіцяє відпустити на відпочинок у вересні – але у січні, мовляв, знову доведеться йти воювати”. Не добираючи виразів, військовослужбовець каже, що “у нас немає техніки, всю важку розбили”, а “на своїх консервних банках ми не проїдемо – нас легко прошиють”. Очевидно, це свідчить про більше, ніж просто якісну “роботу” Збройних сил по ворогу. У РФ потроху закінчується не лише техніка – меншає і боєприпасів, і особового складу, і моралі воювати на українській землі, навіть невідомо за що. У солдат ростуть протестні настрої щодо командирів, які з одного боку виконують злочинні накази російського керівництва, а з іншошо – віддають їх самі. Немає сумнівів: ніхто з них не уникне відповідальності за все, що вони скоїли в Україні.
