Червоний промінь

Успіння Пресвятої Богородиці

У субботу, 28 серпня, Свята Православна Церква святкує пам’ять Успіння Пресвятої Богородиці. Після Вознесіння Господа Мати Божа залишалася під опікою апостола Іоана Богослова, а в його відсутність жила в будинку його батьків поблизу гори Єлеонської. Для апостолів і всіх віруючих Вона була втіхою і повчанням. Благоговіння апостолів перед Пресвятою Дівою було надзвичайне. Багато віруючих приходило з далеких країн до Єрусалиму, щоб бачити і чути Пречисту Богородицю.

За переказом, заснованим на словах священномученика Діонісія Існує чимало свідчень святих отців про Матір Божу: «Вона була Дівою не тілом тільки, а й душею, смиренна серцем, обачна в словах, розсудлива, небагатослівна, трудолюбива, цнотлива, любила читання. Правилом Її було – нікого не ображати, почитати старших, не заздрити, не хвалитися… І навіть рухи Її тіла були скромні, хода тиха, голос рівний; так що тілесний вид Її був вираженням душі, уособленням чистоти. Всі дні Свої Вона постилася, сну віддавалася тільки на вимогу потреби, але і тоді, як тіло Її покоїлося, духом Вона не спала, повторюючи у сні читане, або розмірковуючи про добрі наміри…»

Слава Її як Матері Божої вже поширилася по землі, багато заздрісних і гордих хотіли робити замах на Її життя; але Бог оберігав Її від ворогів. Нерідко Вона приходила до Гробу Господнього на Голгофу і там молилася. Одного разу там Їй з’явився Архангел Гавриїл і повідав про Її швидке переселення з цього світу в світ небесний, вручивши Їй в заставу пальмову гілку. Пресвята Богородиця розповіла про це Іосифу з Аримофєї, як про благу звістку, тому що скоро Вона побачить Свого Сина. За молитвами Божої Матері до часу Її Успіння до Єрусалиму з далеких країн стали збиратися апостоли. Вони злетілися подібно до хмар і орлів, щоб послужити Матері Божій. Настала година, коли повинне було здійснитися Успіння Божої Матері. Апостоли оточили ложе, на якому перебувала Діва Марія. Раптове світло затьмарило полум’я свічок, що горіли, і зійшов Сам Господь, оточений ангелами і архангелами. Тих, хто бачив це, охопив священний трепет. Божа Матір виголосила: «Величає душа Моя Господа і радіє дух Мій у Бозі, Спасі Моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби».  Без страждання, як би уві сні, душа Пресвятої Діви покинула цей світ і відійшла до Вічного життя. Апостоли поклали тіло Пресвятої Богородиці в гроб і закрили вхід у печеру великим каменем. Через три дні гроб був відкритий на прохання апостола Хоми, що б він міг попрощатися з Богородицею. Але тіло Її зникло, і в печері лежали лише похоронні пелени. Пресвята Богородиця була узята на небо. Того ж дня за трапезою їм з’явилася Матір Божа і виголосила: «Радійте! Я з вами у всі дні». У відповідь апостоли вигукнули в ламанні хліба: «Пресвята Богородиця допомагай, нам!»

І ми подібно до апостолів просимо, щоб Богородиця була помічницею в нашому житті. Поздоровляємо всіх з цим святом і запрошуємо до святих храмів і на наше престольне храмове богослужіння в с. Лукашеве, щоб прославити Матір Божу і отримати від Неї благодать.

Священик Віктор ГАРА,

прессекретар Запорізького районного благочиння.